У середу, 21 грудня, президент Володимир Зеленський вирушив з офіційним візитом до Сполучених Штатів, вперше з початку повномасштабної війни здійснивши поїздку за кордон. У Вашингтоні Зеленський зустрівся з американським президентом Джо Байденом та виступив у Конгресі. Як вплине поїздка президента та української делегації на підтримку України у війні та чи виступатиме Білий дім за нашу повну перемогу у війні, читайте матеріал "Апострофа".
Розмова з Байденом та промова в Конгресі
Першою у графіку візиту української делегації до США була зустріч Володимира Зеленського та Джо Байдена. Після переговорів двох очільників держав віч-на-віч відбулася прес-конференція. На ній Байден згадав про підтримку, яку США надають Україні протягом конфлікту, і наголосив, що для світу важливо почути позицію Зеленського. Також хазяїн Білого дому наголосив, що і демократи, і республіканці виступають за допомогу Україні.
В свою чергу, Зеленський подякував США за підтримку і висловив сподівання, що вона триватиме в майбутньому, незважаючи на зміни у складі американського Конгресу (в якому контроль над нижньою палатою отримали республіканці). Нагадав український президент і про те, що найважливіше завдання України – пройти через нинішню зиму на тлі російських ударів.
Після розмови з Байденом Володимир Зеленський виступив з промовою в Конгресі США. Він подякував американцям за потужну підтримку України, але попросив надати більше захисного та наступального озброєння для захисту та перемоги України. Президент України заявив про потребу зупинити терористичні режими Росії та Ірану, притягнути агресора до відповідальності, а також закликав США й надалі демонструвати своє лідерство у вільному світі.
Читайте: Зустріли оплесками: головні тези виступу Зеленського в Конгресі
У Конгресі Зеленського зустріли оплесками. Він назвав "першою спільною перемогою" вільного світу — України, Європи та Америки — те, що "ми перемогли Росію в битві за світові думки. Ми не маємо страху… Російська тиранія втратила контроль над нами і більше ніколи не впливатиме на наші думки". І додав, що "росіяни теж матимуть шанс на свободу лише тоді, коли вони переможуть Кремль у своїх думках". Але для цього спершу потрібно перемогти Кремль на полі битви.
Президент подякував за всю надану допомогу, але закликав надати Україні більше гармат та снарядів. Зеленський додав, що Україна "ніколи не просила і не просить, щоби американські солдати воювали на нашій землі замість нас", і запевнив, що українські воїни можуть самі керувати американськими танками та літаками. То які ж перспективи подальшої підтримки Вашингтоном Києва у війні?
"Партію Саллівана" переможено?
Фахівець з міжнародної політики, професор столичного Інституту міжнародних відносин Сергій Галака відзначає що Зеленського зустріли загалом дуже схвально, тому політичну частину візиту він вважає вдалою. Втім, важливими є й інші його складові.
"Під час візиту була озвучена передача комплексу Patriot, що, мабуть, найважливіше. Зараз в Конгресі будуть обговорювати пропозицію про надання Україні фінансової допомоги. Мала місце історія – Байден запропонував надати 38 млрд доларів, а республиканець Кевін Маккарті, майбутній спікер нижньої палати Конгресу, запропонував 45 млрд замість 38. Побачимо, чи підтримає це Білий дім, чи проголосують демократи. Але підтримка передбачається масштабна. Про це свідчать заяви Байдена про те що нас підтримуватимуть стільки, скільки потрібно та Зеленського про те, що маємо двопартійну та двопалатну підтримку. Навесні можуть запустити і ленд-ліз, бо у Байдена тоді вже не будуть вільні руки – в нижній палаті Конгресу більшість отримали руспубліканці, які поки обіцяють нам підтримку запитів, але чи спрацює – побачимо", - каже Галака "Апострофу".
На думку директора Центру міжнародних досліджень Одеського національного університету Володимира Дубовика, візит Зеленського та української делегації в Штати є важливим та вдалим, але не став переломним у відносинах Києва з Вашингтоном.
"Скоріше, цей візит - розвиток відносин, підтвердження нового рівня. Важливо було саме показати, що ми щільно працюємо з США, розуміємо один одного, є подібність оцінок ситуації. З цієї точки зору мета візиту повністю виконана. Принципово було подякувати Америці - Білому Дому, Конгресу, народу - за уже надану допомогу. Але пояснити, що це має тривати, що це в інтересах Америки, та відповідає також їхнім цінностям. З цього боку промова в Конгресі була вдало структурована. Американці звертають увагу на такі речі. Думаю, що візит сприяв мобілізації про-українських настроїв в США, які і так на досі високому рівні, але все ж їх необхідно підживлювати", - вважає експерт.
Не зовсім погоджується з колегами директор Інституту зовнішньополітичних досліджень Дипломатичної Академії при МЗС Григорій Перепелиця. На його думку, візит Зеленського є не просто успішним, а й історичним, особливо це стосується промови Зеленського в Конгресі.
"Говорячи про промову Зеленського, експерти апелюють до промови Черчилля у США в 1941 році, бо вона змінила підхід Вашингтона до Другої світової. Рузвельт тоді відмовився від нейтралітету у ній – почала формуватись Антигітлерівська коаліція. Але я порівнював би промову Зеленського з іншою промовю Черчиля – у Фултоні 1946 року, коли він закликав протистояти комуністичній експансії та загрозі, яка було абсолютно реальною – СРСР окупував всю Східну та Центральну Європу, і у Сталіна виникла спокуса реалізувати доктрину Троцького про перемогу комунізму у всьому світі. Ця промова спонукала США знову звернути увагу на Європу, адже до того вони звертали усю свою увагу на внутрішні проблеми, на облаштування країни", - каже експерт "Апострофу".
Він акцентує увагу на тому, що Зеленський закликав і істеблішмент, і простих американців змінити ставлення до Росії, адже в істеблішменті панувала "лінія Саллівана" (радника президента США з питань нацбезпеки), Байден частково її дотримувався. Ця лінія полягала в тому, що США не дадуть Україні програти – тобто Україна не програла, Росія не виграла. Америка має послабити Росію, але не позбавити її міжнародної суб'єктності – бо Москва потрібна як додатковий важіль для стримування Китаю, який становить загрозу для глобального лідерства США.
"Як писав Хантінгтон (Самуель Гантінгтон - відомий американський політолог, - "Апостроф"), світ у ХХІ ст. повертається до глобального конфлікту та війни між світом авторитаризму та світом демократії. При цьому Вашингтон сподівався, що Росія не входитиме до світу авторитаризму і потрібна як суб'єкт міжнародних відносин. Зеленський же нагадав, що Україна обороняє демократичний світ, і старий порядок речей, про який говорить Салліван, неможливо зберегти, і треба думати, як вибудувати нову систему безпеки в багатополярному світі", - додає Перепелиця, звернувши увагу на те, що українська делегація усіляко намагалася достукатися до американців: Україні потрібно надати три компоненти, за допомогою яких ми звільнимо нашу суверенну територію – далекобійні ракети, літаки і танки, тобто наступальну зброю.
Більше "заліза" для наступу!
У цьому контексті Сергій Галака звертає увагу на те, що дуже важливим є приклад США у постачанні важкої техніки Україні, це стосується, зокрема, і сучасних танків та БМП. Німці, зокрема, виправдовують своє небажання передавати Україні свої "Леопарди" тим, що США не дають нам "Абрамси" – тобто Берлін не хоче бути першим у цьому плані, дратуючи Росію.
"Абрамс" – основний бойовий танк армії США, він у ній є наймасовішим за кількістю, класифікується як середньоважкий, важить приблизно 60 тон. Перша модифікація, А1, вже застаріла і чимало цих танків зараз стоять на консервації. Зняти А1 з консервації набагато швидше, ніж місяці чекати нові машини з конвеєра. Дебати щодо цього точаться, і я думаю, тут буде як з "Петріотами" – якщо буде перша партія, навіть 10 танків – це вже прорвана "блокада": далі можуть піти і французькі танки "Леклерк", і німецькі машини. Було б добре, якби США зробили тут перший крок. Якщо ми вдало пройдемо зиму та весну, то це питання актуалізується, якщо ж Росія десь зможе продавити фронт – стане питання про оборонні системи, ті ж "Хаймарси", - стверджує експерт.
Варто зазначити, що за підрахунками експертів, ударної зброї – ті ж танки, БТР, БМП – у нас лишилось мало, адже війна триває з 2014 року. Як зазначає Галака, ми виробляли непогані танки, але вони пішли за контрактом у Пакистан – партія з 320 машин, а для себе практично нічого не виробляли, лише якісь одиничні зразки, також модернізували Т-64. Утім, зараз розгорнути масове виробництво бронетехніки в Україні неможливо. А "вишенька на торті" візиту Зеленського, тобто передача ЗРК "Patriot" Україні-річ важлива, але більше символічна.
"Одна батарея цього ЗРК може прикрити хіба що Київ, потрібна ешелонована оборона з використанням комплексів малої та середньої дальності. Територія у нас величезна, потрібно прикрити і прифронтові райони, і основні центри - Київ, Львів, Дніпро. Це вимагає величезних витрат, а "Patriot" – система дуже дорога, більше 1 млрд доларів, при цьому увесь наш військовий бюджет нещодавно становив трохи більше 2 млрд доларів. Тобто якщо дадуть через грант або по ленд-лізу – добре, а купувати для нас – дуже дорого. Втім, заміна С-300 нам дуже потрібна, не стільки через самі комплекси, які досить ефективно працювали і були непоганими на свій час, а через дефіцит ракет до них, які ми не виробляємо", - каже Сергій Галака.
Підсумовуючи, варто порадити співвітчизникам не впалати в ейфорію. Перш за все тому, що у Вашингтоні нема єдиної думки щодо того, як має закінчитись війна – є позиція Саллівана, і є позиція Блінкена, Остіна тощо. Є й розмови про те, що Крим треба "винести за дужки", і обговорення долі частини території відкласти до "кращих часів" – такі позиції присутні і в Європі, і в адміністрації Байдена. Але Зеленський під час візиту висловив щодо півострова досить безкомпромісну позицію, якою він зірвав овації. Тож час покаже, наскільки київським гостям Вашингтона вдалося схилити до своєї позиції владу США, та, що ще важливіше - американське суспільство. Звісно, остаточне рішення за Байденом.
Поки ж показово, що The Washington Post (WP), посилаючись на джерела у Білому домі та дипломатів, зазначає, що головну ціль - домовитися про отримання більш потужного озброєння для боротьби у війні з Росією - Зеленському досягти фактично не вдалося.
"Було мало ознак його успіху в короткостроковій перспективі. Адміністрація Байдена відмовилася запропонувати та надати сучасні танки та ракети великої дальності ATACMS", - повідомили співрозмовники видання.
