Вторгнення Росії в Україну за своїми наслідками виходить далеко за межі двох держав – і навіть за межі європейської регіональної безпеки. Спроба Москви змінити світовий порядок відгукується різноманітними проблемами в численних сферах міжнародного життя, від енергетики з продовольчою безпекою до екології.
Звичайно, війна також впливає на пріоритети та інтереси третіх держав, однією з яких є Китай. Про те, наскільки складні дилеми поставила перед Пекіном російська агресія, вже сказано чимало; але вона впливає на динаміку реалізації глобальної китайської ініціативи "Пояс і шлях". Повною мірою цей вплив поки що оцінити складно: минулі п'ять місяців війни супроводжувалися дією й інших факторів; Проте окремі тенденції поступово стають помітними. Як російсько-українська війна вплинула на відносини між Росією та Китаєм, "Апострофу" розповів експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капітоненко.
Війна Росії в Україні стала випробуванням для "партнерства без кордонів" між Росією та Китаєм. Те, що здавалося непорушним альянсом на початку року, погано проходить перевірку війною. Китай зовсім не поспішає стати на бік Росії та воювати із Заходом. Він займає обережну позицію, закликає до переговорів і хоча на словах засуджує антиросійські санкції, не надає Москві повноцінних інструментів їх обходу.
Більш того, ще в травні Wall Street Journal повідомила про зниження експорту китайських товарів до Росії навесні – йшлося про смартфони, ноутбуки та іншу електроніку, тобто якраз про те, чим у Москві планували "заміщати" втрачені західні товари. Співпраця у сфері фінансів (китайські платіжні системи як альтернатива), інвестицій – також значно скоротилася.
Москва не залишила собі вибору і змушена була зближатися з Китаєм. Але у Пекіна вибір є. Росія потрібна йому як таран західноцентричного світопорядку, але не за всяку ціну. П'ять місяців війни в Україні показують, що Китай займає відносно помірну позицію, і багато китайських компаній обмежують операції в Росії, побоюючись санкцій. Протистояння зі США має для Китаю значно більше значення, його політика швидше антиамериканська, ніж проросійська.
За обставин, що склалися, російсько-китайське "партнерство без кордонів" звелося, за великим рахунком, до купівлі російських енергоресурсів зі знижкою та обмеженою експансією китайських товарів на російські ринки, звідки масово пішли західні компанії. Кордони партнерства позначилися цілком чітко: антиросійські санкції та падіння китайських інвестицій. Financial Times опублікувала нещодавно статтю з яскравим заголовком: "Інвестиції Китаю в Росії в рамках ініціативи "Один пояс, один шлях" опустилися до нуля". У ній йдеться, зокрема, про те, що у першому півріччі 2022 року не було укладено жодної угоди з російськими компаніями у рамках глобальної китайської ініціативи.
Росія, яка розв'язала війну, стала токсичним партнером навіть для Китаю. Це позначилося і на профілі "Поясу та шляху".
Фокус активності глобальної ініціативи поступово переноситься до Близького Сходу. Позаторік Китай випередив ЄС і став найбільшим торговим партнером Ради співробітництва арабських держав Перської затоки. Ірак став найбільшим одержувачем інвестицій у рамках ініціативи "Пояс та шлях". Близький Схід відіграє дедалі важливішу роль у промисловому розвитку Китаю: на нього припадає близько половини всієї нафти, що імпортується до країни. Якщо частина поставок нафти з Саудівської Аравії оплачуватиметься в юанях, про що переговори йдуть уже кілька місяців, то присутність Китаю в регіоні стане ще помітнішою.
Центральна Азія, де у 2013 році було формально започатковано "Пояс та шлях", теж нарощує своє значення. У разі, коли транзитний потенціал Росії поставлений під загрозу і став менш привабливим, зросла роль країн регіону. Торгівля між п'ятьма центрально-азіатськими країнами та Китаєм, що виросла в сто разів за 30 років, демонструє значний потенціал співпраці.
Світ змінюється на тлі російсько-української війни, і "Один пояс, один шлях" не є винятком. Китай адаптує свою велику стратегію з урахуванням нових можливостей та ризиків, демонструючи прагматизм та обережність.
