Дуже важлива зустріч відбулася наприкінці минулого тижня у Парижі, коли до французького президента Емманюеля Макрона з візитом прибув британський прем'єр Ріши Сунак. Серед іншого вони обговорили спільну співпрацю і домовилися організувати навчання українських військових. Чому ця зустріч є дуже важливою, які результати для Британії отримав Сунак і яким буде союз Франції та Британії надалі – в ефірі Апостроф TV розповів британський журналіст, письменник, колишній головний редактор Російської служби ВВС Андрій Остальський.
Візит Сунака до Парижу бачу сенсаційним. Буквально кілька днів тому британська преса дуже скептично розповідала про результати цього візиту. Але це – повна приголомшлива перемога Сунака. Напевно, це для Франції також добре і для України насамперед. Це зближення, подолання всіх гострих проблем – зокрема проблема Північноірландського протоколу після Brexit, проблема нелегальних мігрантів, які перетинають Ла-Манш на човнах. Здавалося, що це все непереборне, а для Сунака обидві ці проблеми просто життєво важливі - мовляв, йому у відставку треба йти, якщо він не зможе їх вирішити. І раптом Макрон підтримав повністю з обох позицій.
Читайте: Байден дав чіткий сигнал оточенню Путіна, війна може закінчитися миттєво - Андрій Піонтковський
Усі пишуть, що це Антанта нова, згадують 1904 рік, сенсаційний візит короля Едуарда VII до Парижа, коли було оголошено про подолання багатовікової ворожнечі Британії та Франції та створення стратегічного союзу, який у двох війнах протримався як ніяк.
І ось тепер, коли настільки тепло пройшла ця зустріч, багато хто каже – багато в чому завдяки Україні. Коли Сунак заявив у Парижі, що коли йдеться про безпеку європейського континенту, тут Британія та Франція повинні завжди пліч-о-пліч виступати і діяти абсолютно спільно в тісному союзі. І це демонструють обидва лідери.
Звісно, дуже важливо, що сказав Сунак - що будь-які конфлікти мають закінчуватися за столом переговорів, і навіть цієї страшної війни це стосується. Але це має відбуватися на українських умовах. Тому першочерговим завданням має бути всесвітня військова підтримка України, щоб вона могла відбити напад та піти у контратаку. Це було абсолютно однозначно сказано. Ось такий настрій лідерів двох країн. Надзвичайно важлива подія, як на мене.
У Британії немає політичної опозиційної партії, яка б заперечувала проти підтримки України. Якісь маргінали, на яких не варто звертати уваги, щось таке бубнять, але це анітрохи не відображає настрою громадської думки. У Франції ситуація складніша. Там є досить потужні сили – Ле Пен тощо. Але поки що начебто немає перспективи їхнього приходу до влади та якогось політичного перевороту.
Я весь час закликаю згадати, який колосальний переворот у німецькій громадській думці відбувається після десятиліть особливого курсу відносин із росією (Радянським Союзом), примирницької позиції, яка здавалася дуже вигідною для Німеччини. І щоб відмовитися від цього, зрозуміти, що не можна більше цього дотримуватись, і доведеться і на армію витрачати нарешті серйозні гроші, і переозброюватися, і втручатися фактично у збройний конфлікт, бо не можна в нього не втрутитися, такого він набув характеру. Переосмислити – адже це неймовірний переворот у суспільній свідомості. Ми маємо це цінувати, сказати спасибі та браво.
Я сподіваюся, що дружба між Британією та Францією збережеться. Звичайно, згадується Ліз Трасс із її невдалою фразою. Вона сказала: "Я ніяк не можу зрозуміти, ворог чи друг Британії Макрон". Сунак уже тоді сказав, що звичайно друг. Звичайно, Франція важлива. Він із таким настроєм до влади приходив. Я думаю, що ця лінія вже перемогла. Зараз розгорнути її і сказати: "Ні, Франція нам ворог" буде дуже складно будь-кому у Великій Британії.
