Президент США Дональд Трамп має намір вивести війська із Сирії, за даними західних ЗМІ, питання може бути розглянуте найближчими днями.
Навіщо американському лідеру такі дії, кому вони загрожують найбільше, що зробить у відповідь Росія Володимира Путіна, чи вистачає в Кремля ресурсів на підготовку до ймовірної великої війни і чи варто у світлі того, що відбувається, хвилюватися Україні, "Апострофу" розповів російський військовий оглядач Павло Фельгенгауер.
Трамп каже, що як тільки США переможуть у Сирії ІДІЛ, а вони його майже добили, то підуть звідти - нехай, мовляв, з цієї Сирією інші розбираються. Звичайно, його думка розходиться з баченням Пентагону і радників з національної безпеки. Трамп вважає, що йти потрібно прямо зараз. Така ідея буде досить популярною серед тих, хто голосував за Трампа. Їм, загалом, на сирійців наплювати, незалежно від того, що вони на голові носять, або ще якихось особливостей.
Це американський ізоляціонізм, достатньо потужний в Америці рух. З тим же успіхом ізоляціоністи можуть сказати, що й на Україну наплювати. І Трамп дивиться на ізоляціоністів, адже в листопаді будуть вибори в Конгрес. Не знаю, вийдуть США з Сирії або не вийдуть, але це такий популізм, тому що серед представників політичного базису Трампа це сприймуть позитивно. Це буде популярно: ми там розгромили ІДІЛ, ура, перемогли, йдемо звідти на фіг. Цілком можливе таке ж ставлення до України з боку цих людей. У тому числі й Трампа, якого теж насилу вмовили продовжувати допомагати Україні. Хоча у Вашингтоні багато людей, в яких зовсім інші точки зору.
Вивести війська - це частина повноважень Трампа. Якщо до цього дійде, то хтось, може, піде у відставку. І вже точно курдам буде несолодко, і деяким іншим теж. Зросте ймовірність прямого зіткнення між Ізраїлем та Іраном.
Мабуть, Трамп погано розбирається в цій проблематиці чи не дуже хоче розбиратися. З його точки зору, я вважаю, домовленість із Путіним важливіша, ніж доля Сирії, тим більше сирійських курдів. Знову ж таки, багато хто, в тому числі у Пентагоні, вважає, що союз із Туреччиною важливіший, ніж союз із курдами. Втім, і для Росії Туреччина важливіша, ніж курди.
Подивимося, що буде далі. Якщо американці підуть, Росія продовжить те, що вже робить. Все, в принципі, робилося для того, щоб була тверда база в середземноморської ескадри, яку відновили в 2012 році, щоб у неї були й авіабаза для прикриття з повітря, й військово-морська база в Тартусі, яка розширюється.
Читайте також: В оточенні Путіна ведуть боротьбу дві партії, а Захід готується до довгої "війни"
Але є й проблеми: в Росії абсолютно не вистачає кораблів, тому що Чорноморський флот слабенький. У Кремля є стратегія в Сирії - досить ясна, чітка і така, що виглядає розумною, і він її здійснює. Але в Росії не вистачає ресурсів, щоб створити у Середземному морі могутню ескадру з базою підтримки, щоб у разі великої війни "замкнути" протоки Босфор і Дарданелли. Триста років уже російська стратегія в цьому регіоні будується навколо проток. І Крим для неї ж - бо це база, щоб "замкнути" Босфор з півночі. Але добре би підперти й Дарданелли з півдня.
Так що стратегія є, але не вистачає ресурсів. У американців все навпаки: в них дуже багато ресурсів, але немає ніякої більш-менш чіткої стратегії. Це дивовижне змагання. Я, в усякому разі, спостерігаю за ним із великим інтересом.