У країнах ЄС великі споживачі газу (як, наприклад, "Дніпроазот" в Україні), що стабілізують всю розподільну і газотранспортну систему, отримують нижчий тариф на транспортування газу, ніж невеликі споживачі зі слабо прогнозованим обсягом споживання.
Про це в інтерв'ю, опублікованому на "Апострофі", заявив експерт з енергетики Карел Хірман.
"У Європейському Союзі ключовим фактором роботи енергетичного ринку, у тому числі тарифікації розподілу газу й електроенергії, є принцип анбандлінгу. У випадку з регіональними газорозподільними компаніями (облгазами) принцип анбандлінгу передбачає відокремлення діяльності з розподілу природного газу від видобутку, транспортування та продажу природного газу. Одна і та сама юрособа не має права здійснювати прямий продаж природного газу й одночасно займатися його транспортуванням або розподілом", – повідомив Хірман.
У країнах ЄС принцип анбандлінгу враховує обсяги споживання тим чи іншим підприємством і рівномірність споживання газу протягом якогось протяжного часового періоду (року).
Великий споживач, як, наприклад, "Дніпроазот", рівномірно споживає газ протягом усього року та гарантує великі обсяги споживання. За словами К. Хірмана, "Дніпроазот" прогнозує роботу та стабілізує всю розподільну (облгаз) і частково – газотранспортну систему.
"За логікою, регулятор (НКРЕКП) повинен знижувати тариф на транспортування одиниці газу для великих споживачів газу з рівномірним графіком споживання газу. Зокрема, це враховується і в регуляції в ЄС. Економічне обґрунтування просте: витрати на обслуговування споживача (дистрибуцію та постачання газу), який отримує газ в невеликих обсягах і для якого характерні різкі скачки споживання, істотно вищі, ніж у випадку з одним великим підприємством, яке готове гарантувати великі обсяги споживання протягом усього року", – впевнений Хірман.
Але, за словами експерта, в Україні переважає схема середнього універсального тарифу, в основі якого – розрахунок на основі витрат і рентабельності. Вона має низку недоліків, і тому в ЄС практично не використовується.
За словами Хірмана, "Дніпроазот" є системним супервеликим споживачем, який покриває головну частку витратної частини "Дніпропетровськгазу". У цьому сенсі випадок з "Дніпроазотом" показовий – він демонструє в гіперболізованій формі всі вади методики розрахунку тарифу на транспортування газу на основі витрат і рентабельності, вважає експерт.
Якщо газорозподільна компанія буде тільки перекладати витрати порівну на всіх споживачів, то у неї не буде стимулів ефективно керувати мережами чи здійснювати їх модернізацію в залежності від тенденцій реального споживання.
