В продажі ліків роль аптечних прайсагрегаторів є визначною, адже ці сервіси є своєрідним посередником між пацієнтом та аптекою, які дозволяють знайти необхідні ліки. Однак інформація про наявність і ціну медпрепарату - це ще не купівля.
Про це йшлося під час конференції"Аптеки світу – 2024", яка відбулась у Києві, повідомляє 24 канал.
Для невеликих та середніх мереж робота з прайсагрегаторами дає можливість донести споживачу свою пропозицію, говорить Олена Уракова, директорка мережі "Аптеки Запоріжжя" (102 аптеки).
"Ми відносно невелика мережа. Нам не так просто дотягнутися до споживача. Нові часи – всі звикли отримувати інформацію у смартфоні. Для нас це проблема. І тут для нас прайсагрегатори рятівне коло. Через них ми спілкуємося зі споживачами. Це хоч якось вирівнює наші шанси з великими гравцями. Люди бачать, що у нас є цікаві пропозиції. А ще ми часто продаємо те, чого немає у великих мереж. У них свої підходи до набору ліків – у нас свої. Але на кожні ліки є свій покупець. Головне, аби він знав, що такі ліки є, і хто ними торгує. Нам потрібно, щоби хтось того споживача привів "за руку" до нас в аптеку. Ніхто з аптек ніколи не розміщуватиме інформацію про ліки конкурентів, як це заплановано чиновниками. Це нелогічно. Ніхто собі не ворог. Потрібні інформаційні посередники. Вони не мають власного інтересу в продажу ліків. Тому їм не бояться дати інформацію аптеки, і довіряють споживачі", - каже Олена Уракова.
Ніхто не розглядає прайсагрегатори як конкурентів аптек, — зауважує Людмила Пагасей, гендиректорка мереж аптек Інтелекс та "Людмила фарм": "Ми не розглядаємо прайсагрегатори як наших конкурентів або взагалі як учасників електронної торгівлі. Вони доповнення офлайн-торгівлі. Не буде прайс-агрегаторів, усі втратять. І аптеки, і вже тим більше споживачі. Навіть не уявляю, хто зі споживачів лазитиме по сайтах аптек чи фізично обходитиме їх, аби порівняти товари і ціни. Минули ті часи. Зараз споживачам треба все тут і відразу".
Щодо того, чи є бронювання ліків частиною торгівлі - самі чиновники дають негативну відповідь. Зокрема перший заступник міністра охорони здоров'я Сергій Дубров наголошує, що бронювання ліків — це інформаційна послуга.
"Слід розрізняти продаж лікарських засобів і можливість доставки і надання інформаційних послуг, а також можливість бронювати в аптечній мережі лікарський засіб. Тобто продаж і інформаційні послуги — це різні речі", — підкреслює Дубров.
За словами представників невеликих аптечних мереж, для них прайсагрегатори — нові можливості на ринку, спосіб знайти клієнта і триматись на плаву, витримуючи конкуренцію з великими мережами-монополістами.
Нагадаємо, що інформація про можливість заблокувати в Україні роботу сервісів викликала широкий резонанс. Послугам аптечних прайс-агрегаторів користується 30% українців, а знижки на ліки на таких майданчиках складають 15%. Сам прайс-агрегатор tabletki.ua на своєму сайті розмістив повідомлення про те, що чиновники їх закривають, і закликали небайдужих підписати відповідну петицію. Менш ніж за добу вона набрала необхідні для розгляду 25 тисяч підписів.
