Для багатьох військовозобов'язаних і військових питання щодо аліментів вкрай актуальні. Так, три і більше дітей на утриманні – це підстава для отримання відстрочки, проте лише за відсутності боргу по аліментам.
Про всі нюанси аліментних зобов'язань під час війни розповіла адвокатка, керівник напряму сімейного права Адвокатського об'єднання Актум Наталя Прудникова в етері «Апостроф ТБ».
Говорячи про законодавчі зміни щодо аліментів під час війни адвокат з питань мобілізації зауважила, що воєнний стан не є пом’якшуючим фактом і не звільняє від цивільної, адмін. та кримінальної відповідальності за несплату аліментів. З боржника можна стягувати дохід, якщо ці кошти ідуть на погашення аліментного боргу. Діючі військовослужбовці - не виключення. Також, для військовозобов'язаних, які мають трьох і більше дітей на утриманні, відсутність боргу з аліментів – основна вимога для відстрочки.
«Щодо змін, то підчас війни виконавець не може заборонити боржнику користуватись вогнепальною зброєю. Якщо боржник військовий, заборони на керування авто не буде. Ще одна зміна - боржникам дозволено користуватись арештованими рахунками у межах двох прожиткових мінімумів», - розповідає Наталя Прудникова.
Правниця зазначає, що запитів щодо нарахуванням боргу по аліментах - побільшало, зокрема у військових через нарахування аліментів з бойових виплат. За законодавством аліменти можуть нараховуватися у % від заробітку (стандарт - 1/4 від доходу на одну дитину, 1/3 - на двох), а також у твердій грошовій сумі. Саме на цьому етапі виникають основні спори.
«До листопада 2022 р. на «бойові» аліменти не нараховувалися. Потім 146-ю Постановою КМУ були внесені зміни і тепер, якщо аліменти стягуються, як частина доходу, то це відбувається з усіх видів грошового забезпечення: посадового окладу, доплат, винагород, ін. виплат, зокрема з «бойових». Ці зміни вже спровокували судові спори, чи мають такі виплати постійний характер, чи відносяться до одноразових. Вже є прецедент, коли військовому суд першої інстанції задовольнив позов і визнав стягнення аліментів з «бойових» неправомірним, але суд апеляційної інстанції не погодився з цим рішенням. Зараз ця справа у Верховному Суді, який має остаточно поставити крапку в таких спорах», - наголошує адвокат по аліментах.
Ще одна поширена проблема - арешт рахунків за несплату аліментів. Борг може виникати навіть у тих, хто добровільно сплачує аліменти. Такі ситуації зазвичай стаються коли один з батьків подає на іншого до суду, а інший про це не знає. У такому разі борг виникає через законодавчу норму (ч.1 ст.191 СК України), відповідно з якою - аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а у разі подання заяви про видачу судового наказу - з дня подання такої заяви.
«Стягувач звертається до суду. Суд може розглядати такі справи без боржника. При цьому аліменти почнуть нараховувати з дня звернення до суду. Потім може статися, що стягувач не отримав судовий наказ та не передав його у виконавчу службу. Фактично обмежень по строкам подання судового наказу до виконання немає. Головне, це має статись поки дитині не виповнилось 18 років. Саме через це і виникає борг. Виконавець, арештовуючи рахунки платника - діє в межах закону. Серед військових це поширена проблема. Вони фізично не можуть отримати судові виклики і відповідно, нічого про них не знають», - наголошує адвокат.
Задля уникнення таких ситуацій, адвокат радить, у разі добровільної сплати аліментів на банківську картку: контролювати реквізити, чітко вказувати призначення платежу: аліменти, ПІБ дитини, місяць, рік за який здійснюється перерахунок. Мати докази, що рахунок на який надсилаються кошти дійсно належить стягувачу аліментів (довідка з банку).
