Кабмін звільнив в.о. глави "Аграрного фонду" Івана Баришева, він прийняв корпорацію з майже 8 млрд грн активів і залишив з менше 3 млрд. Журналісти підозрюють, що Баришева просунули до Фонду непрозоро, за допомогою захоплення офісу підприємства, після чого він запустив там ряд схем.
Про це йдеться в матеріалі "Апострофа": Стрімке падіння: як протеже Милованова довів "Аграрний фонд" до мільярдних збитків.
13 травня Богдан Банчук став новим главою держкорпорації. Екс-керівник Баришев раніше був начальником департаменту закупівель "Аграрного фонду", причетного до виведення мінімум 900 млн грн по операціях на зерно. Його призначення лобіював профільний міністр Милованов. Після приходу Баришева корпорація "зірвалася в штопор" збитків на 3,2 млрд грн. Баришев і Милованов пояснювали це "переоцінкою активів", міністр намагався провести розслідування про "розкрадання колишнього керівництва".
Журналісти зазначили, що відхилення від діяльності "Аграрний фонд" у 2-3 кв 2019 не здійснював, а результати 2018 відображені в звіті міжнародного аудитора Baker Tilly. Баришев стверджував, що аудитор займався корупцією і не відображав положення справ, після чого логічно було б вимагати компенсацій. Замість позову Баришев уклав контракт з Baker Tilly на проведення аудиту, його так і не опублікували. Основою заяв Баришева став закритий звіт Kreston Advisory - компанії, якої немає в списку членів Аудиторської палати. Баришев з юристом Денисом Мельником намагався видати за матеріали перевірки Kreston Advisory власноруч написані сфальсифіковані дані про стан "Аграрного фонду".
У Державній фінансовій звітності говориться, що за Баришева "Аграрний фонд" не підтримував фермерів кредитуванням (основна функція корпорації). За I квартал 2020 корпорація отримала від реалізації продукції тільки 789,3 млн грн доходу, раніше цей показник був в 4 рази вище.
Також журналісти вказують на рішення Баришева, які привели до збитковості Фонду - 17 лютого він знизив ставки по кредитах до 17,5% без прив'язки до курсових коливань і до 8% - з прив'язкою. Рішення завдавало шкоди фінстану оператора. 5 березня в Фонді заявили, що компанія достроково виплатила кредит Укргазбанку на 182,9 млн грн, хоча гроші потрібні трейдеру для покупки зерна. 7 лютого Фонд запустив торги добривами, всього - 11100 тонн по 82,6 млн грн. Основним товаром була аміачна селітра, на яку Фонд дав ціну 7100 грн/тонна (при ринковій до 7500). 4 березня 20,3 тисячі тонн добрив продали за 6770 грн, 12 березня - 23150 тонн також за 6330, покупець невідомий.
Журналісти вказують на звіт про перевірку Аграрного Фонду від Мінекономіки, в якому можна знайти дані, що Баришев вивів з компанії 1,4 млрд грн - 15 січня його команда занизила на 1,15 млрд грн вартість зерна і добрив, потім їх розпродали нижче собівартості. У березні Фонд продав 16 000 тон пшениці за ціною в 15-20% нижче за ринок прямим конкурентам ОККО. Також "Аграрний фонд" продав добрива зі знижкою в 15% прокладці "Лігум Пром" (7000 грн капіталу, зареєстрована в житловому будинку). Компанія заборгувала Фонду мінімум 130 млн грн. Були продані 7800 тонн добрив "Біас-Трейд", яка не доплатила 791 тис грн, ще 7500 тонн - "Амадей пром", втративши 5,6 млн грн доходу. 23 квітня Баришев прийняв рішення про зменшення на 240 млн грн статутного капіталу "Агрофонд-зерно".
Баришев також сам собі незаконно виписав надбавки до окладу мінімум на 1,4 млн грн, через що "Аграрний фонд" отримав мінімум 1,6 млн грн втрат.
Фінплан Баришев подав на узгодження 10 лютого - з порушенням термінів. Поки документ був на узгодженні, екс-керівник Фонду витратив 2,3 млн грн на "послуги медіа-супроводу", які не мав права витрачати без узгодження з урядом.
"Баришев не зміг втілити ініціативу поставок палива аграріям за контрактами і налагодити кредитування по "аграрним розпискам". Оцінкою його діяльності займуться аудитори і слідчі. Нам залишається висловити надію, що новий глава "Аграрного фонду" зможе стабілізувати роботу держкорпорації і утримати продовольчу безпеку України на тлі світового дефіциту зерна", - підсумували журналісти.
