У новому маркетинговому році Україна стартувала з високих показників експорту зернових і зернобобових: станом на 6 січня реалізовано на 6,79 млн тонн більше, ніж за аналогічний період 2021. Проте на внутрішньому ринку ціни основних продуктів харчування продовжують зростати через здорожчання енергоносіїв. Відтак, країна потребує негайних антикризових заходів, наголошує віцепрезидентка НААН, академік Ануш Балян.
За її словами, станом на 6 січня 2022 експортовано 16,1 млн тонн пшениці, 10,8 млн тонн кукурудзи, 5,1 млн тонн ячменю, 59,3 тис. тонн борошна.
"Це є результатом високих досягнень АПК. Ми й далі входимо у число провідних аграрних держав світу. Проте експерти стверджують, що цьогорічний дохід від такого хорошого експорту не буде високим. Світ перебуває в інфляційному процесі, а зерно купують у нас не найбагатші країни", - зауважує науковиця.
При цьому ситуація з цінами на продукти харчування на внутрішньому ринку залишається напруженою.
"Наші аграрії зробили все, щоби продовольча криза в Україні виникнути не могла. Проте енергетичний компонент може призвести до того, що прилавки магазинів будуть переповнені, а люди не зможуть купувати продукти за такими цінами", - коментує Ануш Балян.
Вона також відмітила, що якби у грудні 2021 Кабмін не обмежив зростання вартості газу до 24% максимум, ціни енергозалежну продукцію могли підскочити на 30%.
Проте наразі до переліку тих, хто матиме газову пільгу, увійшли лише виробники найбільш соціальних продуктів, зокрема борошна, пастеризованого молока 2,5% у поліетиленовому пакеті, пшенично-житнього хліба, батона, олії, курятини у тушці, яєць категорії С1. При цьому граничний рівень надбавки у торговельній мережі не може перевищувати 10% від оптово-роздрібної ціни.
Таким чином, за оцінкою НААН, більшість компаній, що купують газ за ціною 50-52 тис. грн за тисячу кубометрів, фактично працюють без прибутку. І невдовзі не матимуть коштів на зарплати.
"За таких умов навіть соціальний хліб може коштувати 40-50 гривень за буханець. А молокопродукти, через збільшенні ціно газу у 8 разів, а електроенергії у 2 рази, можуть подорожчати 25%. Ці ж фактори б'ють і по вітчизняній кондитерці, тепличному бізнесу та птахівництву. Вже зараз ціни на продукти в Україні вищі, ніж у Європі: якщо поляки витрачають на продукти 12% сімейного бюджету, то ми - до 50%", - підкреслює науковиця.
На цьому тлі, за найбільш негативного сценарію, виробникам продуктів доведеться підняти відпускні роздрібні на 50-80%. Відтак сповільнена реакція уряду на загрозливі тенденції лише драматизує ситуацію.
"Стан речей в АПК вимагає щонайменше негайного створення міжгалузевого антикризового центру як для перемовин із постачальниками енергоносіїв, так і для діалогу з харчовою промисловістю. Іншим ризиком майбутнього сільськогосподарського сезону є здорожчання та дефіцит добрив.
На які накладається деградація ґрунтів, яка вимагає термінового переведення виробництва на ґрунтозберігаючі технології. Маємо виходити на принцип сівозмін з 3-5 культур, практикувати покриття поля рослинними рештками та вертикальний обробіток ґрунту без перевертання скиб", - підсумувала віцепрезидентка НААН.
