Головний провал Міністерства фінансів – хронічне недофінансування видаткової частини бюджету, і грошей не вистачає навіть на армію та медицину.
Про це йдеться у матеріалі "Апострофа".
Як зазначили експерти KSE, дефіцит держбюджету в 2021 становитиме близько 170 млрд грн, і головний провал Мінфіну - недовиконання видаткової частини бюджету. За 10 місяців 2021 воно склало 106,7 млрд грн (-9,6% від бюджетного розпису). З них 75,7 млрд грн недофінансовано за загальним фондом, 30,9 млрд - за спеціальним. За борговими виплатами було недофінансовано 12,3 млрд грн, з яких 9 млрд грн "зекономили" на обслуговуванні боргів, 3,1 млрд - за гарантійними зобов'язаннями. Невиконання плану щодо інших витрат, що вимагають фінансування, склало 62,6 млрд грн, з яких 25,2 млрд - за захищеними статтями (соцзабезпечення, оплата праці, медикаменти, продукти харчування, оплата комунальних послуг). Медицина – "мінус" 13,7 млрд грн: за держгарантіями не профінансовано 7,9 млрд грн, розвиток швидкої допомоги та технічної бази – на 2,3 млрд грн. Армія – "мінус" 8 млрд грн: ремонт озброєнь, військової техніки – на 4,2 млрд грн, забезпечення ЗСУ – на 3,6 млрд грн. Фонд регіонального розвитку – "мінус" 1 млрд грн. У половині випадків Мінфін не відкривав асигнувань й не дав можливості використати кошти. Станом на 1 листопада 2021 обсяг неоплачених зобов'язань уряду склав 3,7 млрд грн.
При цьому Мінфін "лізе до кишені" місцевих органів влади. У березні – на 10,3 млрд грн; у червні – на 12 млрд грн; у липні – на 10 млрд грн; у вересні – на 28,2 млрд грн.
Мінфіном часто не було прийнято порядки використання коштів, не затверджено паспорти бюджетних програм, не проведено тендерів. Але Марченко за рахунок заниження прогнозних показників може демонструвати перевиконання плану та "зводити" бюджет без дефіциту. Найяскравіший приклад маніпуляцій – занижені бази для нарахування ПДВ. Тут Мінфін бере занижений показник зростання економіки. Це ж сталося і з держбюджетом-2022: розрахунки велися за мінімальними витратами, щоб мати запас надходжень. Проте заниження бази оподаткування призводить до заниження обсягів надходжень від ПДВ. Те саме стосується митних надходжень – податкове навантаження на імпорт скоротилося, імпорт збільшився на третину, а митні надходження – зменшились, що говорить про зростання тіньового сектору.
Також Мінфін не виконує план із запозичень. Раніше цей напрямок кредитував Нацбанк, але звернув програму. Коли НБУ заливав банки кредитами рефінансування, вони скуповували ОВДП. Кредитування вели Ощадбанк, Укрексімбанк із подачі Мінфіну. Щойно у міністерства виникала криза з нестачею коштів, держбанки скуповували облігації. Але після згортання рефінансування банки не так охоче розбирають ОВДП. Плану на міжнародному борговому ринку Мінфін теж не має. За 10 місяців план Мінфіну щодо запозичень не було виконано майже на чверть. Ситуацію не врятує виділення МВФ кредитного траншу у листопаді-грудні, навіть якщо це станеться - недобір за борговими зобов'язаннями для покриття дефіциту набагато більший.
"Розмови про те, що недобір позик - це економія для бюджету, не витримують критики: коли в країні недофінансуються навіть армія та медицина, і навіть при "віртуальному" перевиконанні доходів доводиться фактично "лізти в кишеню" місцевих бюджетів - питання не в економії, а в ефективному управлінні залученими коштами. А з цим у Мінфіні, схоже, є великі проблеми", - підсумував автор матеріалу.
