Головну роль у стримуванні інфляції, що традиційно супроводжує війну, відіграли українські військові, які довели свою здатність захистити країну. Свою роль у цій стабілізації відіграв і уряд, який звільнив пальне від більшості податків та запровадив пільгове оподаткування для більшості підприємств.
“Апостроф” розбирався у ролі Національного банку у протистоянні зростанню інфляції.
"Те, що зараз робить НБУ, безумовно, займе своє місце у підручниках, спрямованих на вивчення теорій грошей та кредиту, монетарної політики та макроекономіки як успішний досвід адаптації фінансової системи під час війни, – вважає Олег Макаров. – І хочу вірити, що цим досвідом не доведеться скористатися іншим націям на практиці у майбутньому".
Звичайно, Національний банк України не уникнув необхідності проводити емісію гривні, оскільки, як це завжди буває, відразу після початку бойових дій додаткові гроші знадобилися і уряду, і населенню.
"Емісія традиційно відбувається трьома основними шляхами, - розповідає експерт CASE Україна Євген Дубогриз. - По-перше, це рефінансування банків. Для того, щоб банки могли виконувати свої зобов'язання перед клієнтами, центробанк надає їм кошти. І, коли вкладники забирають із банків гроші, вони потрапляють в обіг, стимулюючи інфляцію”.
Другий шлях емісії – викуп центробанком урядових цінних паперів, що випускаються на фінансування потреб оборони.
Третій – валютні інтервенції. Під час війни більшість урядів, щоб терміново отримати гроші, вдаються до продажу своїх валютних активів або золотого запасу, що також збільшує кількість грошей у країні.
Українська влада з початку війни скористалася першими двома способами із названих.
Детальніше читайте у матеріалі “Апострофа”: Інфляція під час війни: що відбувається з цінами в Україні
