Доцент Університету ДФС України, автор програми "Від нестабільності до гармонії" Андрій Гмирін переконаний, що для успішної детінізації економіки слід використовувати не тільки "адміністративно-податковий батіг", а й стимули для бізнесу.
Свої пропозиції експерт виклав в блозі на "Ліга Бізнес".
Андрій Гмирін прийшов до висновку, що уряди декларують політику детінізації бізнесу, але за допомогою каральних інструментів. Експерт згадує заяви екс-прем'єра Гончарука, який оголосив 2020 "Роком виведення вітчизняної економіки з тіні". І зазначає, що основним інструментом детінізації той бачив посилення силового контролю над бізнесом: "Держоргани виконують роль інквізитора. Перевірити, накласти штраф, відкрити виробництво, закрити підприємство - формула детінізації в розумінні чиновників", - констатує Гмирін.
Посилення санкцій створює умови для збільшення хабарів: "Детінізувати економіку за допомогою тільки санкцій, все одно, що виховувати дітей батогами", - іронізує експерт-науковець.
На його думку, якщо бізнес працює, створює робочі місця, платить податки, держоргани повинні допомогти йому легалізуватися.
Аналітик переконаний, що детінізацію економіки слід починати зі створення прозорих правил гри. Восени 2019 він з економістами подав до парламенту програму реформування податкової системи "Від нестабільності до гармонії". Один з її пунктів стосується питання легалізації тіньових доходів. Починати цей шлях треба з впровадження "нульової декларації", вважає експерт.
"У світі є позитивний і негативний досвід легалізації доходів. В Італії у 2000 необхідно було заплатити 2,5% від вартості легалізованого майна, в країну повернулися понад 60 млрд євро. Ірландія в 1988 році - за 10 місяців можна було оплатити заборгованість по податку без штрафних санкцій. Казна отримала $1,5 млрд або 2,5% ВВП. А ось в Бельгії в 2004 і в Грузії в 2005 податкова амністія провалилася", - пише Андрій Гмирін.
Вчений зазначає, що досвід України буде успішним, якщо дотримати наступні умови:
1. Держава повинна володіти базою декларантів, для цього необхідно провести перепис населення;
2. Слід створити зручний електронний сервіс для обслуговування платників податків;
3. Громадяни мають бути впевнені, що законодавство в амністії доходів не буде змінено;
4. Умови оподаткування капіталів і доходів після амністії мають бути подані суспільству до початку легалізації;
5. При легалізації капіталів невідомого походження ставки оподаткування мають бути низькими (максимум 5%). Після закінчення терміну подачі "нульової декларації" ставку слід підвищити;
6. Для інвесторів з амністованим капіталом необхідно створити пільгові умови;
7. Необхідно встановити преференції для іноземного капіталу при поверненні в країну;
8. Легалізації не можуть підлягати капітали, які мають корупційне походження;
9. Законодавство повинно гарантувати, що особи, які скористалися можливістю амністії, не будуть підлягати переслідуванням з боку держави. Повинна бути гарантована конфіденційність інформації про легалізовані капітали.
За словами Андрія Гмиріна, у нього і колег є ряд пропозицій щодо реформи системи по зниженню тиску на бізнес, оптимізації податкових органів, створення єдиної інформаційної системи, що мінімізує кількість перевірок і автоматично дозволить відстежувати ризикові операції.
"Україні потрібно відновлювати інвестиційну привабливість, і нам не обійтися без кардинальних змін. Ні в якому разі ці зміни не повинні обмежуватися каральними заходами. Реформи потрібно здійснювати, навіть якщо це не подобається чиновникам або бізнесу, яким вигідно, щоб працювала виключно "каральна машина" і можна було б отримувати дохід від схем "уникнення санкцій", - робить висновок Андрій Гмирін.