Українці не готові декларувати свої доходи, оскільки не довіряють державі, а владі не вистачає реформ, які б спонукали бізнес і громадян легалізувати тіньові капітали.
Так вважає доцент кафедри кримінального права та кримінології Університету ДФС України Андрій Гмирін, написав він у блозі на Liga.net.
27 жовтня суд визнав неконституційними положення ЗУ № 1700-VII "Про запобігання корупції" в частині контролю за достовірністю декларування чиновниками доходів (ст. 366-1 КК), відповідальності за їх приховування (ст. 368-5 КК). За логікою суддів, повноваження НАЗК суперечать Конституції - дозволяють органу виконавчої влади відстежувати доходи і виявляти конфлікт інтересів у представників судової гілки влади.
Андрій Гмирін підкреслює, що відтепер скасовано кримінальну відповідальність за недостовірне декларування (КСУ визнав її занадто суворою); з публічного доступу вилучаються е-декларації чиновників; НАЗК позбавили контрольних повноважень по конфліктів інтересів; воно втратило право отримувати повідомлення про порушення антикорупційного законодавства та направляти до суду протоколи, а в органи влади - висновки про правопорушення; обмежено в доступі до перевірок декларацій.
За словами експерта, рішення КСУ нівелює суть антикорупційної програми, яку Україна зобов'язалася реалізувати в рамках співпраці з МВФ, ЄС і США - норми, що визнані неконституційними, змушували посадову особу або кандидата на посаду розкривати доходи і джерела їх отримання. Декларування було запорукою виведення економіки з тіні, мінімізації обороту тіньового капіталу і залучення інвестицій.
Андрій Гмирін переконаний, що наслідки не змусять себе чекати - повернення "кумівства", скасування безвізу. Можливо, міжнародні партнери заблокують фінансування програм з Україною. Це визнає міністр фінансів Сергій Марченко, називаючи суму в 5 млрд дол інвестицій.
Вчений, який близько трьох років вивчає податкову систему і є автором комплексної податкової реформи "Від нестабільності до гармонії", пише, що чиновники заявляють про створення умов для повернення виведеного і тіньового капіталу, але успіхами похвалитися не можуть. Одна з причин - у відсутності гарантій для декларантів та недовірі громадян і бізнесу до держінституцій.
На думку експерта, планам щодо детінізації економіки, бракує чіткості та стратегії. Андрій Гмирін пропонував уряду використовувати один з інструментів легалізації тіньових капіталів - облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), які мають високу надійність і прибутковість. ОВДП можна перепродавати, оцінювати в іноземній валюті.
Андрій Гмирін зазначає, що запровадження механізму ОВДП буде вимагати від держави дотримання гарантій для громадян і бізнесу. В правилах не має бути формулювань про "добровільне визнання в порушенні законодавства". Експерт пропонує встановити табу на залучення до відповідальності вкладника через об'єкт вкладу. Джерела походження капіталу повинні перевірятися за спрощеною схемою СБУ - на предмет наявності загроз державі. Легалізація капіталу можлива через вклади в довгострокові ОВДП. За словами вченого, процедура покупки ОВДП повинна бути прозорою і вигідною для учасників. Її застосування простимулює бізнес і громадян до виведення з тіні капіталів та інвестування їх в економіку, вважає Андрій Гмирін.
