Доцент Університету ДФС України, кандидат юридичних наук Андрій Гмирін вважає, що у чиновників ДПС немає підстав говорити про ефективне реформування на тлі погіршення настроїв бізнесу і збереження репресивного характеру фіскальної системи.
Про це він пише в своєму блозі на "Ліга".
Андрій Гмирін пише, що на симпозіумі "Архітектоніка фіскальної науки і дивергенція митно-податкових інститутів" глава ДПС Олексій Любченко дорікнув підприємців в безвідповідальності щодо сплати податків, і похвалив підлеглих за роботу з неплатниками і зазначив "успіх" реформ. На думку Гмиріна, така риторика не відображає реалій, оскільки податкова політика поки носить репресивний характер. Про це говорять результати опитування Індекс настроїв малого бізнесу-2020, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією, - цей показник знизився з 3,07 до 2,38 балів з 5 і став гіршим за 3 роки. 80% підприємців вважають, що ситуація не сприяє розвитку бізнесу. Причини цього: низька купівельна спроможність, карантин, податкове навантаження і репресивний тиск фіскальних органів. Бізнес не сподівається на поліпшення ситуації - песимізм висловили 52% респондентів проти 27% тих, хто вірить в позитив. За даними Держстату, в 2020 капітальні інвестиції в українську економіку зменшилися на 38,2%, а обсяг іноземних інвестицій скоротився в 20 разів.
Андрій Гмирін впевнений: репресивна податкова система є гальмом економрозвитку країни. Він пропонує розглянути витрати на адміністрування податків. Експерти порахували, що в 2019 Україна витратила $ 1,08 на збір кожних $100 податків, а в Польщі витрати становили 65 центів, а в США - 32 цента.
"Можливо, ця диспропорція пов'язана з надмірною кількістю всіляких контролерів над бізнесом?" - запитує автор.
І зазначає, що в США, де працюють близько 30 млн компаній, штат Служби внутрішніх доходів налічує 74 тис співробітників, а в Україні 1,6-1,8 млн ФОП і 690-970 тис компаній (юросіб), і їх обслуговує більше 41 тис співробітників ДПС, ДФС і Державної митної служби.
Він упевнений, що податковий пресинг слід зменшувати. Держава має заохочувати бізнес за рахунок лібералізації оподаткування, розширення пільгового кредитування, декриміналізації (з винятками) тіньових капіталів і ін. Фіскальна система маєпозбутися каральних функцій.
Андрій Гмирін нагадує, що разом з колегами розробляв комплексну податкову реформу "Від нестабільності в гармонії". Її ідеї зводяться до наступного:
1. Легалізація тіньових капіталів і залучення їх через придбання довгострокових ОВДП в якості прямих інвестицій. Джерела походження капіталів мають перевірятися за спрощеною схемою виключно СБУ.
2. Введення податку на виведений капітал.
3. Лібералізація системи оподаткування.
4. Введення економічних стимулів для детінізації бізнесу (працювати легально і прозоро має бути економічно вигідно).
5. Встановлення прозорого адміністрування бізнесу з мінімальним впливом людського фактора.
6. Законодавче стимулювання безготівкових розрахунків і поступове звуження сфери дії готівкового обігу.
Провідною ланкою змін має стати реформа податкових органів. Автор пропонує створити на базі податкової, фіскальної, митної, аудиторської та служби фінансового моніторингу єдиний орган із загальною ризикоорієнтованою системою на основі big data.
"Цей орган займався б питаннями сплати податків і боротьби з тіньовими схемами, реалізовував податкову і митну політику, моніторив ситуацію і пропонував би оптимальні рішення. Таким чином, бюджетні витрати на функціонування великої і неефективної "репресивної податкової машини" були б оптимізовані, а довіру бізнесу до держави і державних інститутів - відновлено", - робить висновок Андрій Гмирін.
