Доцент Університету ДФС України, кандидат юридичних наук Андрій Гмирін в блозі на "Економічній правді" аналізує законодавчі ініціативи щодо легалізації тіньових капіталів. Вчений підтримує прагнення влади залучити амністовані кошти в економіку і сам виступає з відповідними ініціативами. Вони є частиною розробленої ним комплексної реформи податкової системи України "Від нестабільності до гармонії". Головними недоліками вже поданих законопроектів експерт вважає "презумпцію винності" для власників активів і високі ставки оподаткування.
Експерт проаналізував проект закону №5153 від 25.02.21 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів...". Документ передбачає добровільне декларування з 1 липня 2021 по 1 липня 2022. Особи, які можуть скористатися правом на декларування і не скористаються ним, будуть вважатися такими, які повідомили контролюючому органу про відсутність у них активів, отриманих за рахунок доходів, з яких не сплачено податки. Тобто ті, хто використовує таке право, юридично визнають себе неплатниками податків. Не зможуть подати "нульову декларацію" ті, хто з 1 січня 2005 подавали декларації відповідно до закону про запобігання корупції або претендували на посади в держслужбі. Об'єктами декларування не можуть бути активи, отримані в результаті кримінальних злочинів. Виняток - ухилення від сплати податків, порушення в сфері валютного законодавства, захисту економічної конкуренції. Проектом надано право подавати знеособлені декларації через нотаріуса. Декларант зобов'язаний документально підтвердити грошову вартість таких об'єктів декларування.
А. Гмирін звертає увагу на обсяги збору при подачі "нульової декларації", які пропонують автори: 5% з валютних цінностей на рахунках в банках України та майна в Україні; 9% з валютних цінностей та майна за кордоном; 2,5% від номінальної вартості ОВДП. Щоб пройти процедуру декларування, суб'єкт повинен розмістити кошти в національній та іноземній валюті в готівковій формі та/або металах на рахунках із спеціальним режимом використання в банках України. Банк перевірить джерела активів, відповідно до закону про фінмоніторинг.
На думку експерта, в проекті відсутній механізм інвестування амністованого капіталу в економіку. "Хочу запитати потенційних учасників податкової амністії: чи готові вони легалізуватися на таких умовах - заплатити 5% або 9% вартості активів, заявивши про свої порушення податкового законодавства?.. Особливо, якщо враховувати, що преференційвони не отримають, а ось клеймо неплатника податків де-юре залишиться".
Однією з умов ефективної амністії вчений вважає застосування принципу презумпції невинуватості. Якщо перевірки - то за спрощеною схемою на предмет наявності загроз державі і для виявлення капіталів кримінального походження. Він переконаний, що можливість почати податкову історію з чистого аркуша повинен мати кожен громадянин. При цьому він має бути впевненим, що держава захистить його легалізоване майно і не накине йому в майбутньому на шию податковий зашморг. Однак законопроект не пропонує таких гарантій, а репресивний характер фіскальної системи говорить про ризики, констатує експерт.
Він упевнений, що під час легалізації капіталів необхідно застосовувати низькі ставки оподаткування - від 2,5% до 5%, було б доцільно створити пільгові умови для інвесторів з амністованим капіталом і встановити преференції для іноземного капіталу при поверненні його в країну.
Позитивом вчений вважає те, що хорошим інструментом амністування капіталу буде можливість придбати ОВДП (довгострокові), а сама кампанія повинна бути одноразовою, і це має бути зафіксовано в законі.
Андрій Гмирін переконаний, що податкова амністія - це тільки одна ланка в системі податкової реформи, якої потребує економіка. Держава повинна створити підприємцям умови, при яких працювати прозоро буде вигідніше, ніж в "тіні".
"Законопроекту бракує системності та далекоглядного розрахунку. Він, скоріше, має фіскальну спрямованість, необхідну для латання дірок в бюджеті, і не може забезпечити необхідний рівень довіри між державою та бізнесом/соціумом. А без цієї складової не варто очікувати позитивного результату. Звичайно, будь-яку реформу можна провести на швидку руку. Але чи буде у України другий шанс, якщо запланована амністія капіталу провалиться і довіру до держави буде вкотре підірвано?" -резюмує Андрій Гмирін.
