Кандидат в президенти України Володимир Зеленський отримав значну підтримку завдяки тому, що виступив проти політичного істеблішменту, але проблема для України в тому, що за ним швидше за все стоїть олігарх Ігор Коломойський, у якого свої види на цього кандидата.
Про це йдеться в розгорнутій публікації впливового міжнародного видання Financial Times, що вийшла у вівторок, 17 квітня.
Зеленський досяг успіху в своїй активності проти системи. "Насправді ж сили, які стоять за ним, представляють частину гірших елементів цієї системи. І саме тому, надії українців щодо його обрання і бажаних змін, швидше за все, будуть втрачені", - підкреслюється в публікації.
"Володимир Зеленський, несподіваний лідер президентських виборів в Україні, які відбудуться вже в ці вихідні, скористався тією ж популістською хвилею, яка принесла розчарування виборців в різних частинах світу, в тому числі, прихильникам Brexit і президентства Дональда Трампа", - йдеться в публікації.
Видання зазначає, що шоумена також порівнюють з італійським комедійним актором Беппе Грілло, чия партія "Рух п'яти зірок" зробила прорив і до сих пір залишається частиною коаліційного уряду Італії. Як і Грілло, Зеленський - популярний комік, який скористався своєю славою для отримання влади, виступивши проти політичного істеблішменту. "Але на цьому схожість між ними закінчується", - зазначає впливова газета.
Так, популістські утворення на кшталт "Руху п'яти зірок" в Італії або "Незалежної партії Сполученого Королівства" у Великій Британії утворилися з громадських рухів на місцях, які роками об'єднували свій електорат. Навіть Дональд Трамп піднявся завдяки альтернативним мережам, які розвинулися "з нічого" через інтернет. "На відміну від них, кампанія пана Зеленського є в основному продуктом боротьби за владу і інтриг всередині української олігархічної еліти. Він популіст за формою, а не за змістом", - підкреслюється в статті.
У той же час FT зазначає, що Зеленський "особливо залежний від свого патрона Ігоря Коломойського, суперечливого олігарха, який перебуває під слідством в Україні та США за підозрами в корупції і відмиванні коштів". За повідомленнями ЗМІ, Зеленський принаймні 13 разів літав до Женеви і Тель-Авіва, де Коломойський проживає у вигнанні. Однак і Зеленський, і Коломойський заперечують будь-які відносини, крім партнерства на телеканалі.
Проте кандидатство Зеленського виглядає цинічною вигадкою політичної технології, суміші західного PR і леніністських маніпуляцій, поширених у багатьох пострадянських країнах. Як зазначає видання, кілька українських олігархів розглядали можливість участі в гонці "чистого" кандидата. "Ідея полягала в тому, щоб нове обличчя в політиці, не обтяжене минулим, заслуговувало б на обрання і в той же час залишалося підконтрольним. Більшість прийшли до висновку, що це нереально. Але чи міг пан Коломойський бути настільки сміливим, щоб дійсно спробувати це втілити?"- запитує видання.
Як зазначає FT, мотивація Коломойського підтримати Зеленського не має нічого спільного з положеннями заявленої передвиборної програми. Олігарх не зацікавлений в очищенні української політики, розвалі олігархічної системи, тому що є її частиною. "Йому просто хотілося б очолити цю систему для власної вигоди", - зазначає американська газета.
Перше бажання Коломойського - обійти наслідки краху ПриватБанку, який підозрюється в участі в шахрайських схемах на суму в $5,5 млрд. У зв'язку з цим Зеленський "теоретично міг би стати засобом для досягнення цих цілей".
Financial Times пише: "Зеленський не має змістовної політичної програми, окрім популістських слоганів ... Навіть в разі, якщо він вирішить реалізувати власні ідеї на посаді, йому не вистачить ресурсів, щоб стати дійсно незалежним президентом".
Без власної політичної сили Зеленському необхідний Коломойський і подібні фігури для отримання достатньої кількості голосів у Раді, щоб прийняти ключові рішення і затвердити бюджет.
Проте Зеленський все одно може стати Президентом України, тому що у виборців чимало причин бути злими і розчарованими. "Навіть незважаючи на заслуги президента Порошенка щодо стабілізації економіки, яка перебувала на межі прірви, а також в проведенні таких необхідних реформ, надії учасників Майдану в 2014 не були реалізовані в повному обсязі. Темп змін був занадто повільним, а корупція залишається величезною проблемою", - пояснює видання.
Однак проблема в тому, що президентство Зеленського замість вирішення цих проблем зведе нанівець вже досягнутий в Україні прогрес, застерігає газета. "Дії Порошенка по націоналізації ПриватБанку, наприклад, стали наріжним каменем у фінансовому відновленні України. Будь-яка спроба змінити це рішення, неминуче призведе до значного кроку в зворотному напрямку", - відзначає FT.
