Україна змушена буде виплатити 15 тисяч євро на виконання рішення Європейського суду з прав людини Олександру Сергієнку, адвокату екснардепа-втікача Олександра Онищенка, через непрофесійні дії керівника САП Олександра Клименка. Працюючи керівником групи детективів НАБУ, Клименко недбало розслідував скаргу Сергієнка про жорстоке поводження.
Про це пише політолог і журналіст Володимир Сонюк у колонці для видання Цензор.НЕТ.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив рішення у справі «Сергієнко проти України» (заява №72678/16), визнавши порушення прав адвоката Олександра Сергієнка з боку НАБУ. Відповідне Рішення ЄСПЛ опубліковано на офіційному сайті ЄСПЛ від 7 листопада 2024 року.
Обставини цієї справи напряму пов’язані з іншою відомою корупційною схемою в компанії “Укргазвидобування”. Інтереси колишнього нардепа Олександра Онищенка у цій справі представляв адвокат Олександр Сергієнко, який разом з Онищенком проходить як обвинувачуваний у справі щодо махінацій з газом.
За даними слідства, підозрювані, включно із Сергієнком, брали участь у отриманні газу за угодою про спільну діяльність, що було кваліфіковано як розкрадання та підробка документів.
У червні 2016 року Сергієнка заарештували та відправили до СІЗО. У вересні того ж року суд змінив запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. Однак наступного дня, під час перевезення його з СІЗО додому, НАБУ повторно заарештувало його за новою підозрою.
Через три дні суд легалізував новий арешт (постановив затримати Сергієнка в межах нового розслідування). Адвокат одразу оскаржив таке рішення, але на апеляцію довелося чекати майже місяць. Зрештою скарга була відхилена.
Під час цього арешту адвокат отримав тілесні ушкодження, зокрема синці на грудях, руках і носі, які були зафіксовані під час повернення до СІЗО.
За цим фактом суд зобовʼязав розслідувати ймовірне жорстоке поводження і НАБУ навіть розпочало провадження. Як встановили правоохоронці, Сергієнко під час затримання поводився неадекватно, тож їм довелося відповісти на його опір і використати наручники. Розслідування скарги закінчилося тим, що дії офіцерів НАБУ визнали законними, а склад злочину - відсутнім.
Сергієнко ж вирішив звернутися до ЄСПЛ, який встановив, що розслідування скарги заявника на жорстоке поводження не було незалежним та ефективним, оскільки його проводив той самий орган (НАБУ), що і здійснював розслідування проти нього. Крім того, держава Україна не надала достатніх доказів для спростування тверджень заявника про жорстоке поводження.
ЄСПЛ визнав, що 28-денний строк розгляду апеляції на рішення про тримання під вартою є надто тривалим і таким, що порушує право на швидкий судовий розгляд щодо законності затримання.
Європейський суд з прав людини зобов’язав Україну виплатити Сергієнку 15 тисяч євро компенсації за порушення його прав.
Як звертає увагу Володимир Сонюк, адвокати Онищенка сподіваються на те, що це рішення допоможе їм розвалити "газову справу", бо ЄСПЛ вказав на грубі порушення детективів на етапі досудового розслідування, а також на численні зловживання і порушення прав як фігурантів, так і адвокатів.
"Таким чином Клименко, який очолював групу детективів, фактично сприяв та керував діями, спрямованими на порушення права особи, передбаченого ст.3 Конвенції, - пояснює Сонюк. - Вочевидь, Клименко почувається на своїй посаді непогано, бо ж збитки за рішенням ЄСПЛ відшкодовуватиме держава, а не тодішній керівник детективів НАБУ".
Цей простий приклад, як каже Сонюк, ще раз показує низьку ефективність антикорупційних розслідувань. За яку - чи то через недостатню професійну компетентність, чи то через звичайну недбалість, чи то корумпованість “антикорупційних” органів - доводиться розплачуватися бюджетними грошима, тобто, коштами платників податків, яких в Україні нині негусто.
Тож постає логічне питання: а чи можуть перебувати на своїх посадах чиновники, які завдають державі збитків своїми некомпетентними діями?
