Вирішальний вплив Китаю та міжнародних приватних корпорацій на політику Всесвітньої організації охорони здоров'я стали головними причинами невдоволення роботою ВООЗ з боку Дональда Трампа. Наразі в кількох європейських країнах підтримали американського президента, наголошуючи на необхідності глибокого реформування Всесвітньої організації з охорони здоров'я (ВООЗ) або й створенні ефективнішої альтернативної структури.
Другий вихід США
У перший же день свого повернення до Білого дому Дональд Трамп розпочав процес виходу США із ВООЗ. У його розпорядженні йдеться, що Америка залишає організацію через "неправильні дії ВООЗ під час пандемії Covid-19, яка виникла в Китаї, та інші глобальні кризи в галузі охорони здоров’я, її неспроможність ухвалити терміново необхідні реформи та її нездатність продемонструвати незалежність від невідповідного політичного впливу держав – членів ВООЗ". Також у документі підкреслюється, що вихід США став результатом "несправедливо обтяжливих платежів", які США зробили ВООЗ.
Трамп уже ініціював вихід з організації за часів своєї першої каденції, але його наступник Джо Байден скасував це рішення. Тож за часів його адміністрації США продовжували залишатися найбільшим спонсором ВООЗ й у 2023 році забезпечили майже п’яту частину бюджету ВООЗ. Річний кошторис організації становить 6,8 млрд доларів США. Очікувалося, що загальний внесок США на 2024–2025 роки становитиме 958,5 млн доларів.
Сьогодні в бюджеті організації виникла величезна діра, яку директор ВООЗ Тедрос Аданом Гебреїсус намагається закрити коштом заморозки набору персоналу та скорочення витрат на відрядження. Навряд чи це допоможе. Після першого виходу США у 2020 році фінансування ВООЗ збільшила Німеччина, але сьогодні Берлін готується до виборів і формування нового уряду після них, а інші великі економіки Європи, схоже, стали на бік Трампа.
Італія наступна?
Слідом за США заступник прем'єр-міністра Італії та міністр транспорту Маттео Сальвіні також запропонував ухвалити законопроєкт від правлячої партії щодо виходу його країни з ВООЗ. За його словами, Італія не повинна мати справу з наднаціональним центром влади, який щедро фінансується італійськими платниками податків і тісно співпрацює із транснаціональними фармацевтичними компаніями. На думку Сальвіні, краще використати ці мільйони євро для фінансування італійських лікарень. Зазначимо, що Рим щорічно сплачує обов’язковий внесок в організацію, який у 2024 році становив приблизно 18 млн доларів. Крім того, країна здійснила добровільні внески на загальну суму близько 7,8 млн доларів.
Міністр охорони здоров’я Італії Ораціо Шіллачі був дещо обережнішим, зазначивши, що можна вести дискусію стосовно критичного аналізу ролі ВООЗ, зокрема в питаннях розподілу, використання ресурсів та управління організацією. А прем'єр-міністр Італії Джорджа Мелоні, одна з найближчих союзниць Трампа в Європі, поки що не прокоментувала пропозицію Сальвіні.
Британська альтернатива
У Великій Британії Альянс платників податків (TPA) заявив, що їхня країна також повинна розглянути можливість виходу з ВООЗ, вказуючи на неефективність Рамкової конвенції з боротьби проти тютюну (РКБТ) та відмови організації від політики зменшення шкоди, яка ускладнює або унеможливлює доступ сотень мільйонів дорослих курців до менш шкідливих альтернатив тютюну, таких як електронні сигарети.
Конвенція РКБТ мала сприяти боротьбі з курінням, але навіть колишні директори ВООЗ визнають її вплив мізерним. Спливло 20 років її існування, а більш як 1 млрд людей у світі все ще палять сигарети – стільки ж, скільки було до ухвалення Конвенції. Суперечки також викликала роль мільярдера Майкла Блумберга, котрий фінансує глобальні антинікотинові ініціативи.
Британська група Action on World Health (AWH), співзасновником якої є лідер Партії реформ Великої Британії Найджел Фарадж, запустила робочу групу з дев’яти експертів, у тому числі колишніх офіційних осіб і радників ВООЗ та ООН, які висуватимуть пропозиції щодо радикального реформування організації або заміни її іншою структурою.
Наступний саміт ВООЗ запланований на листопад у Женеві. На цьому тлі тиск щодо реформ або розриву зростає, відображаючи загальний глобальний тренд недовіри до організації.
