Потенційні санкції проти Азербайджану - в інтересах Кремля, і супроти позиції Євросоюзу, який через провірменських політиків Франції, може втратити головного енергетичного партнера Європи - Азербайджан. Деякі французькі партійці наполягають на введенні санкцій проти Баку, нівелюючи можливість ведення мирних переговорів між Вірменією та Азербайджаном, загострюючи ситуацію у Карабаху до воєнного стану.
Про це пише 5 канал.
Ще одна кривава війна в Європі може коштувати ЄС власної енергетичної незалежності від російського викопного палива. Така ситуація влаштовує Кремль і суперечить генеральній лінії Брюсселя, який прагне допомоги Азербайджану у заміщенні поставок енергоресурсів з РФ. Постачання азербайджанського газу до ЄС у 2022 досягло 12 млрд м3, і Баку хоче подвоїти цю цифру до 2027.
Після закінчення Другої Карабахської війни у листопаді 2020 Баку та Єреван неодноразово сідали за стіл переговорів за участі глави Євроради Мішеля. Прем'єр Пашинян фактично визнав Карабах частиною Азербайджану. Офіційний Баку заявив, що укладання мирного договору планується до кінця 2023. Але, підтримані радикальними елементами в вірменській діаспорі та пов'язаними з ними французькими політиками, реваншисти в Єревані влаштували тиск на Пашиняна, і він відступив. Влітку Вірменія та Франція розгорнули медіакампанію з демонізації Азербайджану, що призвело до зриву переговорів.
Загроза нової війни на Південному Кавказі – у стратегічно важливому для заміщення російських енергоресурсів регіоні неприйнятна для ЄС. У разі початку військових дій постачання з Азербайджану припиниться. Це призведе до енергетичного колапсу в ЄС.
Якщо французи продовжать підтримувати проросійських проксі у Карабаху, ескалація у регіоні може стати неминучою. Війна може розпочатися ще до президентських виборів у США у 2024.
Азербайджан прагне миру і пропонує вірменам Карабаха обирати: погодитися на інтеграцію чи залишити анклав. За 4 резолюціями Радбезу ООН Карабах є невід'ємною частиною Азербайджану. Тож Баку може розпочати операцію з нейтралізації збройних формувань провірменських провокаторів, і за підтримки таких партнерів як Ізраїль та Туреччина це може мати успіх.
