Відкрите НАБУ у 2019 році кримінальне провадження було знаряддям тиску на голову Національного банку України, який відмовлявся виконувати вимоги Офісу президента щодо емісії гривні, зниження облікової ставки та інших регуляторних рішень, що перебувають у компетенції НБУ. У результаті активізація розслідування НАБУ змусила Кирила Шевченка піти у відставку.
Про це йдеться у статті "Дзеркала тижня" "Кому хочеться у головні банкіри".
"Шевченко одразу ж не вписався. Причому скрізь. Ні в НБУ, де за часів Смолія повним ходом заправляла Рожкова. Ні в ОП, де, отримавши кілька відмов на тупі прохання, вирішили, що Шевченко не командний гравець і Банковій не підходить. Тому розмови про відставку Шевченка розпочалися одразу після його призначення", — зазначає автор статті, редактор відділу економіки DT.UA Юлія Самаєва.
За її словами, Офіс президента не зміг взяти під контроль Шевченка, і тому ухвалив рішення змістити його з посади.
"Згадана справа НАБУ водночас розслідувалася регулярно, але якось не дуже успішно, використовуючись для тиску на голову центробанку. Через 2 роки і 3 місяці цю ж справу президент використав для того, щоб остаточно дотиснути і запропонувати Шевченку піти з посади, перш ніж йому вручать підозру, щоб уберегти від непотрібних скандалів Нацбанк", — йдеться у матеріалі.
Як наголошує видання, об'єктивних причин для звільнення керівника Національного банку України не було як до, так і під час війни.
"Правління НБУ досить продуктивно працювало. Поповнювали валютні резерви, що нам справді дуже допомагає зараз. Успішно боролися за рентабельність та прибутковість банків, завдяки чому тут все не розвалилося у перші дні. Без будь-яких потрясінь пройшли ковід. Своєчасно та зразково виконували всі МВФівські маяки. Навели лад на дикому ринку небанківських фінпослуг", — зазначає Юлія Самаєва.
Видання нагадує, що керівництву НБУ вдалося забезпечити стабільну роботу банківської системи під час повномасштабної війни.
З початку великої війни в Україні стабільно працює банківська система. Це дійсно гідно поваги за таких втрат територій та ВВП, кризи на ринку праці, кризи міграційної, логістичних проблем тощо. Просто уявіть, що курс був би 45 уже у липні, а зараз усі 55+", — упевнена авторка статті.
У публікації вказуються кілька причин відставки Шевченка з посади голови Нацбанку, зокрема, невиконання вимог ОП та відмова від емісії гривні.
"Згадайте, чому і як йшов у відставку Смолій. Його підштовхували до емісії. Згадайте Шевченка довоєнного часу — ті ж проблеми. Але, м'яко кажучи, зараз не найкращий час для таких забав", - йдеться у журналістському матеріалі.
Посаду Шевченка, як прогнозує журналіст, обійме кум глави Офісу президента Андрій Пишний.
"Найгірше, що навіть інтриги щодо наступного голови НБУ немає. Звісно, вам назвуть стандартний список з Маркарової, Мілованова, Писарука та Ніколайчука. Але це лише масовка, яка створює антураж конкурсного відбору. Оскільки жоден із них не є кумом Андрія Єрмака. На відміну від Андрія Пишного. З 2020 року Єрмак наполегливо намагається працевлаштувати кума. Ідеєю фікс було повернення до "Ощаду". Потім НБУ. Потім "Укрексімбанк". Потім знову НБУ. Але ось що засмучує: на відміну від некомандного Шевченка, Пишний командний аж надто. І надто близький до Єрмака, який уже замкнув на собі все, що тільки можна", — зазначає Юлія Самаєва.
