Прем'єр-міністр Денис Шмигаль перебуває на посаді довше за всіх попередників, і очолює уряд, якому жодного разу не затвердив програму парламент.
Провали у енергетиці, агросекторі, фінансах, з місцевими органами самоврядування – є підставами для відставки керівника Кабміну, вважає політолог Володимир Сонюк. Про це він написав у статті на сайті Главком.
Автор зазначає, що жодна з криз, із якими довелось стикнутися уряду Шмигаля – від пандемії до вторгнення РФ – не була пройдена "зразково", а градус недовіри до виконавчої влади тільки наростає. За даними Центру Разумкова, у червні 2024 рівень недовіри до уряду зріс до рекордних 72,8%, перевищивши довоєнні показники.
Найбільше проблем автор бачить в енергетиці. До скандалу з блокуванням фінансування 3 рівня захисту об'єктів енергоінфраструктури з боку Шмигаля слід додати невдале регулювання ринку пального, що призвело до паливної кризи 2022 року, неспроможність збалансувати ринок електроенергії. До провальних ініціатив можна віднести обман очікувань інвесторів у відновлювану енергетику (ВДЕ), відсутність нової високоманеврової газової генерації, борги перед учасниками ринку.
До провальних можна віднести підписання угод про побудову нових ядерних реакторів з мізерними шансами на реалізацію. Доповненням картини є скандал з одним із перших заступників Шмигаля – першим заступником міністра регіонального розвитку Василем Лозинським, якого "взяли" на хабарі в $400 тис. відкату за постачання за завищеними цінами котелень для водоканалів.
У агросекторі провалом називають неспроможність протистояти блокаді експорту зерна до ЄС. Уряд програв цей трек – від планування до підтримки вітчизняних експортерів.
Також Шмигаль та його уряд, на думку автора, не впоралися з питанням забезпечення фінансування держвидатків.
"Різнонаправлені сигнали про підвищення податків (Шмигаль стверджує, що це не обговорюється, хоча необхідність уже перезріла, і бізнес просто чекає адекватного анонсу), відверто шкідливі, дорогі і невчасні ініціативи на кшталт "кешбеку" за українську продукцію чи індексування пенсійних та інших соціальних виплат – явно не найкраща відповідь на 500-мільярдну дірку в бюджетному балансі… Замість того, щоб стимулювати роботу бізнесу, створювати умови для залучення нових кадрів, вирішити нарешті (в той чи інший бік, але визначитися!) питання економічного бронювання – Денис Шмигаль, схоже, зробив ставку на найпростіший шлях – неуникну емісію гривні. А відтак – на розкручування гойдалки інфляції і зниження реальних доходів і без того небагатих громадян", - додає він.
Автор відзначає і ігнорування урядом потреб бізнесу: "Пробуксовка з реформуванням силових структур, відповідальних за "кошмарення" бізнесу, передача на "аутсорс" діалогу з підприємцями, і формальна реакція на гучні скандали і тиск на ініціаторів об'єднання "Маніфест 42" – це реальне ставлення Кабміну Шмигаля до потреб підприємців", - написав політолог.
Він вказав і на фактичне згортання реформи децентралізації: "У місцевих громад під виглядом перерозподілу на закупівлю дронів забрали місцеві податки (не лише ПДФО від військових та інших силовиків, а й більшість інших зборів)… Жодних механізмів забезпечення прозорості такого перерозподілу не з'явилось", - написав Сонюк.
На його думку, питання зміни керівництва уряду – це вже питання ефективності в умовах інтенсивної війни, під час якої накопичення "проколів" є неприпустимим.
