У четвер, 9 липня, Велика палата Конституційного суду України продовжила розгляд в режимі відкритого засідання представлення 51 народного депутата щодо конституційності закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", після чого суд пішов вирішувати долю цього питання в закритому режимі.
Як передає кореспондент "Апострофа", в ході другого дня КС заслухав відповіді на питання ряду експертів. Так, на питання відповідали фахівці в області мовознавства, міжнародного права, представники органів державної влади, депутатського корпусу. В ході слухань звучали як тези, які відстоюють конституційність мовного закону, так і ті, що вказують на невідповідність Конституції.
Представник президента в КС Федір Веніславський зазначив, що закон відповідає положенням Конституції, але додав, що на сьогоднішній день створено робочу групу, яка повинна розробити і подати на розгляд Верховної Ради текст нового закону про національні меншини і корінні народи, який буде регулювати, в тому числі, і їхні мовні права.
Постійний представник Верховної Ради в КС Ольга Совгіра звернула увагу, що ігнорування висновків Венеціанської комісії, як авторитетного європейського інституту, який вказав на недоліки мовного закону, може мати непередбачувані негативні наслідки для України, аж до санкцій Ради Європи.
Після стадії питань з заключними словами виступили учасники розгляду. Представник суб'єкта конституційного подання, народний депутат Вадим Новинський закликав Конституційний Суд захистити Основний закон, забезпечивши дотримання прав і свобод усіх етнічних меншин і корінних народів, які проживають в Україні.
"Україна - історично багатонаціональна, багатоконфесійна і багатомовна держава. На її території проживає понад 130 національностей, що говорять на більш ніж 80 мовах. Мультикультурність і багатомовність є невід'ємними ознаками народу України і складають його ідентичність. Тому і державна мовна політика покликана бути відображенням цієї реальності... Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної", не створює можливості одночасного функціонування державного і всебічного розвитку і існування мов національних меншин, навпаки, дискримінує громадян за мовною ознакою. Приписи закону створюють нерівні умови для різних мов, і, зокрема, російської, чим стикаються україно- та російськомовні громадяни України. Це неприпустимо. Підкреслю: замість того, щоб врегулювати суспільні відносини в галузі мовної політики, закон став причиною соціальних конфліктів", - заявив Новинський.
Народний депутат Микола Княжицький, який був керівником профільного комітету ВР під час прийняття мовного закону, в коментарі "Апострофу" зазначив, що, на його переконання, закон не порушує мовних прав нацменшин, оскільки ці права не відносяться до предмету регулювання закону.
"Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" пояснює, де і яким чином має використовуватися українська державна мова в державному і громадському житті. Закон приватне життя не регулює", - зазначив Княжицький.
Однак представники суб'єктів подання Вадим Новинський і Олександр Долженков не згодні з таким твердженням. Вони вважають, що в нинішній редакції закон виходить за рамки предмета регулювання, зокрема визначає параметри функціонування мов нацменшин, які проживають в Україні, практично у всіх сферах, дискримінуючи при цьому мовні права значної частини з них.
"По суті, цей закон не про захист і підтримку української мови, як державної, а про фактичну заборону використання у всіх сферах життя російської мови і мов національних меншин... У таких сферах, як суспільне життя, кінематографія, книговидавництво, навчання, середня та вища освіта - представники меншин, громадяни України повинні мати можливість використовувати свою мову, навчатися на ній... Потрібно враховувати інтереси всіх груп, а цей закон цього не робить і нас розділяє. Тому ми сподіваємося, що його буде скасовано, а потім прийнято новий збалансований закон", - резюмував Вадим Новинський.
Після завершення стадії відкритих слухань, подання буде розглянуто КС в закритому режимі. Після чого рішення КС про конституційність мовного закону буде опубліковано на сайті Конституційного суду України.
