Найскладніший епізод для українських бійців на Донбасі був, коли їх з трьох боків оточили сепаратисти, а ззаду був російський кордон.
Про це розповів "Апострофу" Олександр Животовський - колишній боєць 79-ї окремої аеромобільної бригади.
"На мій погляд, кіборгами ми стали не в аеропорту, а під час того виходу з оточення. Це був переломний момент. Було дуже складно з поставками: якщо одна з чотирьох колон проривалася, то вже було дуже добре. Коли я їв раз на день мисочку якоїсь рідини, де плавало шматочок-два картоплі, це було взагалі супер. Скинув тоді кілограмів 20", - поділився колишній військовослужбовець.
Також він розповів, що їжу тоді почали скидати на парашутах, але в якийсь момент літаки припинили літати.
"Ми не знали, що відбувається, тому що для того, щоб почитати новини, потрібен інтернет, а для нього - мережа і заряджений телефон. Я питав командира, що трапилося, тому що їсти хочеться. Він сказав, що збили якийсь пасажирський літак, тому польоти припинилися. Про всі деталі я дізнався, вже коли потрапив до "великої "України", - зазначив Животовський.
Колишній боєць розповів, як вони вибралися з оточення: "Щоб вийти з оточення, угруповання розділилося на дві частини, між нами був день дороги. Нас прикривала артилерія і вдалося прошмигнути... Інша група, більш боєздатна і не обтяжена пораненими, хотіла трохи пошуміти, а не так просто вийти. Коли я доїхав до якогось проміжного табору, то вранці туди привезли хлопців, з якими ми тільки вчора розділилися. Їх накрили з артилерії під Зеленопіллям.
Про свою групу Животовський зазначив, що її теж накрили, але не так потужно.
"Я пересидів в бліндажі, а у них бліндажів, по суті, не було. Ми приїхали на готові позиції, більшість встигли знайти укриття. Після цього ті, хто не здався, стали основою так званих кіборгів", - сказав він.
За словами Олександра, в порівнянні з кордоном аеропорт був прогулянкою.
"Спати хотілося, було дуже холодно. Якщо за добу я спав години чотири, то я вважав, що дуже добре поспав. Наприклад, позиція, на ній я і напарник. Триває перестрілка, він ляскає мене по плечу: "Все, час". Стає замість мене, а я намагаюся подрімати. Але ясна річ, що коли бій інтенсивний, то ніякого сну не буде", - поділився Животовський.
Детальніше читайте в матеріалі "Апострофа" - "На фронті легше, а тут з ворогами дуже важко - "кіборг".
