Керівник аналітичного центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов вважає, що Володимиру Зеленському в найближчі чотири місяці доведеться якимось чином вибиратися з ситуації "ні миру, ні війни".
Про це повідомляє "Апостроф".
"З історією з "особливим статусом" для ОРДЛО влада поки заплуталася, запропонувавши продовжити дію закону про порядок самоврядування на Донбасі. Але далі - імплементація "формули Штайнмайера", що можна порівняти із стрибком через голову. Швидше за все, нас чекає заморозка конфлікту. Максимум , на що може розраховувати Київ - це не мир, а перемир'я, вирішення якихось гуманітарних питань. Говорити про можливість реінтеграції або проведення виборів в ОРДЛО в жовтні наступного року, як хочуть Ангела Меркель і Еммануель Макрон, поки передчасно", - говорить Андрій Золотарьов.
У Кремлі просто вважають, що час працює на них, і тому Володимиру Путіну немає сенсу "грати мускулами", вибиваючи поступки з боку Києва, заявив головний консультант відділу військової і військово-економічної політики Національного інституту стратегічних досліджень Микола Белесков.
"Ескалація Володимиру Путіну зараз невигідна. Звичайно, якби в Кремлі завжди керувалися логікою, вони б не почали війну проти України. Але певний рівень раціональності в їх нинішній поведінці простежується. Політичний діалог Кремля із Заходом поступово нормалізується, з російською владою готові говорити. Використовувати силу - значить відкотитися до ситуації 2014 року - початку 2015 років. Кремлю такий варіант невигідний", - зазначив Микола Белесков.
Володимиру Путіну простіше тиснути на Офіс президента України політичними інструментами, використовуючи, в тому числі, своїх європейських сателітів.
"Середньострокове завдання російського керівництва - довести провідним країнам ЄС, що проблема не в Москві, а в Києві, і почати демонтаж західних санкцій. Думаю, Путіна б влаштував варіант заморозки конфлікту на Донбасі при поступовому ослабленні санкцій", - додав Андрій Золотарьов.
Росіяни не погодяться на переписування Мінських домовленостей без відчутних поступок з боку Києва. З огляду на, що у Володимира Зеленського запас поступок і так на межі, то "Мінськ", скоріше за все, залишиться в колишньому вигляді. Тобто кожна сторона буде його трактувати так, як їй вигідно.
Кремль контроль над кордоном не віддасть, але і тиснути на Офіс українського президента грубою силою не стане. Сторони будуть вести переговори з обміну полоненими, обговорювати гуманітарні проекти (доступ в ОРДЛО місії Червоного Хреста, наприклад), і формально готуватися до виборів на окупованій частині Донбасу.
Київ і Москва будуть робити це не стільки для примирення, скільки заради створення вигідної картини перед німцями і французами. Володимиру Зеленському важливо не втратити підтримку європейських партнерів, а Володимир Путін прагне зайвий раз не налаштовувати проти себе Париж і Берлін, щоб вести з ними діалог про перспективи зняття санкцій.
Повний текст читайте тут: Пов'язані одним ланцюгом: чотири місяці для важких рішень Зеленського і Путіна
