Українська медсестра, яка вперше поїхала на заробітки до Фінляндії ще в 2006 році, розповіла про свій досвід закордонних заробітків.
Про це повідомляється в матеріалі "Апострофа".
"Як і зараз, тоді я працювала медиком. Отримувала зарплату 96 гривень. Дитину я виховувала сама, тому зібрати її в школу було важко. Я позичила 500 доларів, заплатила фірмі, взяла відпустку за власний рахунок і на два місяці поїхала до Фінляндії збирати полуницю", - згадує медсестра кардіологічного відділення Наталія Король з Умані Черкаської області.
З того часу жінка щороку їздила на такі сезонні роботи. Зараз вона отримує 4 тисячі гривень, але за ці гроші не згодна залишатися без свого двомісячного підробітку. Ситуація ускладнюється тим, що її дочка закінчує 11-й клас і вступатиме до вузу.
Київ сказав, що з України випустять спочатку тільки 1,5 тисячі осіб. Але заробітчан будуть відпускати стільки, скільки вимагає країна роботодавця. Фіни дуже розраховували на українців, тому зараз роботодавці складають поіменні списки і передають їх в Україну і до Білорусі. Українці їдуть до Мінська, а звідти намагаються вилетіти до Фінляндії чартерними рейсами, однак, якщо людину в списках немає, її не пустять на літак, розповідає жінка.
"Знайомі поїхали, але з 56 осіб виїхали тільки 26 - інших завернули. Прикордонники самі вирішують, пропускати чи ні", - додає вона.
Вона також розповіла, як виглядає її робочий день в Фінляндії.
"У Фінляндії видають тобі кошик, і збираєш ягоди. Час роботи залежить від замовлення, який отримав роботодавець. Могли працювати до другої години дня, а могли і до 10 вечора або до півночі - там же білі ночі. Доводилося працювати і в дощ, і в спеку. Але там ніхто не контролює, їж ти ягоди - то будеш їсти, скільки влізе. Але платять від виробітку - чим більше ти збереш, тим більше заробиш. Зазвичай, фермери надають будиночки робочим з кухнею, ванною і сауною ", - розповідає Наталя.
Вона додала, що відносини в Фінляндії базуються на довірі. Багато речей для українця дивовижні.
"Там зовсім інші люди, все на довірі. Велосипед можна залишити, де хочеш - ніхто не візьме. Приїжджаєш туди і бачиш 80-річну бабусю, яка на крутезній машині приїжджає в магазин. У нас навіть молодь не може собі таке дозволити. Там соціально забезпечене населення - у нас, на жаль, цього немає. Там зовсім інше життя ", - каже жінка.
Вона також сумнівається, що обіцянки влади будуть виконані.
"6-8 тисяч для заробітчан, які пропонує держава, - це більше ніж моя нинішня зарплата. Але в Фінляндії я можу заробити, скажімо, 30 тисяч гривень. До того ж я сумніваюся, що держава робитиме це. Все, що чиновники розповідають по телевізору, можна ділити на два ", - вважає Наталія.
Жінка не уявляє, як виживати без закордонних підробітків.
"Не знаю, як викручуся, якщо не поїду на заробітки. Звичайно, якби медикам зробили гідну зарплату, то не довелося їхати гнути спину, адже я не пам'ятаю, коли у мене була відпустка для відпочинку. В серйозний сезон в Фінляндії працюємо взагалі без вихідних. У нашій лікарні майже всі медики - середнього віку, а в Умані відсотків 70 серед лікарів - пенсіонери. Молоді люди їдуть до Києва або шукають приватні клініки або, якщо можуть, відкривають приватні кабінети. Багато здали іспити і поїхали працювати лікарями в Польщу або Німеччину. Тому що молодій парі, якщо обидва медики, вижити на таку зарплату нереально", - додає жінка.
Детальніше читайте в матеріалі "Апострофа": Там зовсім інше життя: різні долі заробітчан - однакові причини виїхати з України.
