У суботу, 11 липня, святкують свято Ікони Божої Матері "Троєручиці", перенесення мощів мучеників безсрібників і чудотворців Кира та Іоанна, преподобних Сергія і Германа, Валаамських чудотворців, преподобного Ксенофонта Робейского, а також останній день Петрового посту.
"Апостроф" розповідає про традиції і заборони в цей день.
Заборони
В цей день варто дотримуватись посту, можна їсти рибу, гриби, страви з рослинною олією, вино.
Крім обмежень у харчуванні, впродовж посту слід також:
- обмежити відвідування розважальних заходів і гучних застіль;
- не допускати поганих думок, не лаятися матом, не сваритися людьми й не заздрити;
- обмежити перегляд телевізора, користування інтернетом і соцмережами;
- не бажано одружуватися під час посту;
- утриматися від інтимних стосунків (виконання подружнього обов’язку допускається тільки за обопільною згодою).
Прикмети
Цього дня не лягали рано спати після роботи на полі, а вшановували щедрість літа та його плоди. В деяких місцевостях влаштовували ігри та забави для молоді, співали спеціальні "петрівочки", які ще мало досліджені науковцями, адже представляють унікальне явище календарно-обрядового циклу.
У ніч проти 12 липня шукають ще одну чарівну рослину "петрів хрест", якщо таку вдавалося знайти з квітками, то її виривали з корінням, а людина отримувала удачу на весь рік. Вважалося, що корінь цієї рослини може вказати на підземні скарби.
Особливою силою цього дня володіла і кропива. Тому її намагалися запасти на зиму. Подекуди з неї навіть виготовляли тканину, яка мала зцілювати від болю у попереку. Також настоєм з кропиви мили голову для кращого вигляду волосся, а молоду кропиву традиційно додавали у салати та борщі.
Де-не-де у цей день починали викопувати картоплю, бо наближення осені ставало все чіткішим з деяких дерев починає опадати листя. Також починає дозрівати бузина.
Напередодні Петра і Павла пастухи та підлітки збиралися на толоки, де викопували квадратні рівчаки такої глибини, щоб можна було спускати в них ноги. Землю скидали поруч на купки й прикривали дерном. Середина викопаного місця була своєрідним столом, який застеляли скатертиною та прикрашали. Присутні пригощали одне одного стравами, які приносили з дому, приміром, пиріжками.
