Заборона на будівництво житлових будинків вище 4 поверхів в сільській місцевості зв'язала руки невеликим забудовникам, щоб ті не намагалися конкурувати з "монстрами ринку", зводячи в передмістях недороге житло для середнього класу.
Про це у Facebook написав експерт Юрій Гаврилечко.
Він нагадав, що українські девелопери підняли перед урядом питання "скасування в ДБН пункту, який забороняє будівництво багатоквартирних будинків вище 4 поверхів в сільській місцевості, навіть якщо місцевість де-факто є частиною міської інфраструктури і відділена від міської забудови умовною лінією на карті" .
"Ніхто не сперечається, що висотність забудови потрібно регулювати, як мінімум, щоб не плодити "будинки-монстри". Цією метою і пояснював великий київський забудовник і тодішній заступник міністра у Мінрегіоні Парцхаладзе появу в ДБН з так званими "блакитними лініями", зони, що окреслюють, де висотність обмежена. На практиці "блакитні лінії Парцхаладзе" й не так сприяли збереженню вигляду міст, скільки зв'язали руки середнім і невеликим забудовникам, які намагалися конкурувати з "монстрами ринку", зводячи в передмістях, які не відрізняються від міської лінії, недороге житло для середнього класу", - написав він.
За словами Гаврилечка, це відбувається через пункт 6.1.3 в ДБН Б.2.2-12: 2018, який визначає, що в сільських населених пунктах, де живе більше 1000 чоловік, дозволено будувати багатоквартирні житлові будинки до 12 метрів (4 поверху). П'ятиповерхівки можна будувати тільки в СМТ, а 9 поверхів - це максимальна висотність в містах, де проживає менше 50 тис жителів. 16 поверхами висотність обмежується в містах з населенням 50-100 тис жителів, ну а більш високі будинки можливі в містах з населенням вище 100 тис чоловік.
"Після появи норми про конкуренцію з великими забудовниками для невеликих девелоперів, - вважає експерт, - мова вже не йшла. Але страждають від "блакитних ліній" не тільки девелопери, а й звичайні споживачі. Середній клас і молоді сім'ї, для яких дороге житло в центрі поки недоступно, а альтернативу у вигляді недорогого, але не поступається по комфорту житла в передмісті будувати не можна по ДБН. Страждає українська економіки, галузь зокрема, яка не має можливості розвиватися через бар'єри і відсутність конкуренції. Та й про розвиток громад без припливу інвестицій від забудовників говорити не доводиться".
Гаврилечко нагадав, що забудовники намагаються скандальний пункт 6.1.3 скасувати в судах, оскільки є підстави вважати, що Мінрегіон вводячи пункт в ДБН перевищив свої повноваження.
"Забудовники не раз зверталися до вищого керівництва країни, президента Зеленського. Глава держави з аргументами забудовників погодився і пообіцяв несправедливу і лобістську норму з ДБН виключити. Мінрозвитку громад і територій навіть отримало доручення прибрати норму з ДБН, але не виконало, і норма 6.1. 3 діє, що викликає у забудовників роздратування. На словах їх підтримують, але на практиці рішення не приймається... Влада, запустивши реформу містобудування і почавши процес ліквідації ДАБІ, продемонструвала намір покінчити зі старими практиками. Цей намір отримав підтримку забудовників. Прийшов час для Мінрегіону йти назустріч не тільки великим забудовникам", - вважає Юрій Гаврилечко.
Представник асоціації "Кола українських будівельників" і девелопер Андрій Мартинов під час зустрічі забудовників з прем'єр-міністром Денисом Шмигалем напередодні Дня будівельника знову підняв питання перегляду зміни в ДБН про обмеження висотних забудов.
