RU  UA  EN

Понеділок, 18 листопада
  • НБУ:USD 41.00
  • НБУ:EUR 43.20
НБУ:USD  41.00
Суспільство

Новини

18 листопада

17 листопада

Всі новини

Виїжджали в невідомість: як мешканці селищ під Києвом тікали від окупантів

Фашистський режим Росії виставив як один із приводів вторгнення в Україну т.зв. "денацифікацію" - нібито "порятунок братнього народу від нацистів". Але, судячи з того, що відбувається в Україні, у ролі "нацистів" виступають усі українці, включаючи старих та дітей, яких бомблять, розстрілюють у своїх же будинках та при спробах евакуації.

"Апостроф" повідомляє про те, від чого мешканцям низки населених пунктів Київської області довелося тікати і що творять російські окупанти-нацисти.

Рашисти влаштовують гуманітарну катастрофу, відрізаючи від води, їжі, медикаментів, світла, тепла та зв'язку мирні села, міста та цілі райони. Майже з перших днів війни все це відбувається, наприклад, у Бучанському районі Київської області. Російські окупанти поставили на межу виживання десятки тисяч людей.

За словами біженців, були думки виїжджати, і багато хто, у кого були машини, так і чинили. Щоранку збиралися машини, обвішані білими простирадлами і приклеєними на лобове скло листочками з написом "Діти".

"Їхали в невідомість. Незважаючи на те, що на третій тиждень були оголошені "зелені коридори" із сусідніх Немішаєво та Бородянки, приєднатися до них не було можливості через обстріл. Тому люди виїжджали самі, сподіваючись на удачу. Збиралися колонами, бо техніка російських військ на місці не стояла, тому безпечних маршрутів просто не існувало. Блокпости також виникали в різних місцях, на них перевіряли документи, оглядали машини, відбирали телефони та ноутбуки. Могли без причини розвернути назад могли обстріляти, а могли й пропустити. Ніхто не знав, як буде наступного разу. Це нас і зупиняло, але й сидіти в постійному страху теж не можна було, тому ми вирішили виїжджати разом з іншими охочими", - розповідають місцеві жителі.

Були також і випадки, коли машини відокремлювалися від колони евакуйованих та їхали самостійно. Що відбувалося далі з цими людьми – ніхто не знає: деякі з біженців ховали свої телефони та говорили окупантам, що викинули їх.

"А далі ми побачили весь кошмар, що творився буквально за 10-15 км від нашого села. Це було одне з тих місць, звідки були чутні постійні вибухи: тут були зруйновані будинки, розграбовані магазини, розбита техніка та трупи, що лежали просто вздовж дороги", - так описують ситуацію ті, кому вдалося втекти від окупації.

Детальніше читайте у матеріалі "Апострофа": Наше село називали раєм, тому що в нього не зайшли російські танки - як журналістка "Апострофа" виходила з оточення.