Наразі в Україні триває 2 хвиля мобілізації, під яку підпадають люди, що служили за контрактом або проходили термінову службу до 2014 року. Третя черга - це ті, хто закінчили військову кафедру вузу як офіцери запасу та не були призвані у попередні хвилі мобілізації. Четверта черга – громадський резерв, тобто громадяни без вікових чи фізичних обмежень по призову.

Про деталі мобілізації в Україні дізнавались Vesti.ua.

"Якщо чоловік не має бойового досвіду, не проходив термінової служби і не закінчував військової кафедри, то він належить до громадського резерву. Мобілізувати його можуть тільки в останню чергу", – пояснює адвокат Володимир Саєнко.

Повістки на блокпостах та в готелях

Таке явище поширене у західній частині України, оскільки зараз там велика кількість переселенців. За словами адвоката, вручення повісток у такий спосіб - законне. Окрім цього, після приїзду на інше місце проживання військовозобов'язана людина і так має повідомити військкомат про зміну місця проживання.

"Це право співробітників військкомату та право поліції. Це було завжди і до цих жахливих часів, які сьогодні в Україні. І це, повірте, їхнє основне право. Навіть якщо таке відбувається і вам хтось із співробітників військкомату чи військових вручає повістку, то візьміть її і розпишіться. Якщо ви в армії не потрібні, то вас силою туди ніхто не забиратиме", - нагологує адвокат.

Повістки у поштових скриньках

Поширений метод призову - розсилання повісток поштою. Однак, цей спосіб призову має деякі особливості.

"Якщо підписав повістку і не з'явився до військкомату, то, відповідно до статті 335 КК України, за ухилення від призову передбачено кримінальну відповідальність строком до 3 років, а у воєнний час – до 5 років. І саме кримінальна відповідальність наступатиме за отриманий порядок денний під розписку, а також за те, що особа не з'явилася у військкомат після того, як її визнала придатною для служби ВВК (Військово-лікарська комісія), тобто якщо ви не отримали повістку особисто, а повістка була кинута до поштової скриньки, ви не є суб'єктом здійснення злочину. Але якщо ви за неї розписалися – знайте, що може настати кримінальна відповідальність у разі ухилення", - зазначає адвокат Олександр Дульський.

На яку військову спеціальність можуть мобілізувати

Офіцери запасу, котрі мають військово-облікову спеціальність, закликаються за спеціальностями, які необхідні в тому чи іншому регіоні. Інша ситуація з тими громадянами, що не служили і не закінчували військові кафедри.

Що будуть робити в такому випадку пояснила замміністра оборони Ганна Маляр.

"Є цифра, яка встановлюється президентом. У цій цифрі Генштаб визначає, скільки і яких саме ВУС має бути. Ця інформація доноситься до військкоматів (зараз – територіальні центри укомплектування, - ред.), і там уже провадиться підготовка, яка може тривати від 5 до 15 днів, залежно від спеціальності. Умовно кажучи, якщо територіальним центрам потрібні люди тилових спеціальностей, то повірте мені, що їх обов'язково надішлють саме за цими спеціальностями", - розповіла Маляр.

Вона також наголошує, що якщо людину переучують з її спеціальності на військово-облікову, значить, це потреба, "а не тому, що хтось щось недодивився".

Тилові спеціальності ЗСУ

Голова правління Центру військової політики та політики безпеки, генерал-лейтенанта запасу Євген Шелест стверджує, що понад 50% ЗСУ це тилові спеціальності, тому в армії знайдеться місце й для цивільних спеціальностей.

"У загальному масштабі бойові спеціальності становлять приблизно 30-40% від загальної кількості. А тилові підрозділи забезпечення становлять не менше ніж 50% від усіх збройних сил, і це природно, тому навіть людина, яка не має військової спеціальності, зможе себе проявити на тих посадах, які не вимагають особливої підготовки в системі збройних сил, але я не думаю, що кожного психолога, юриста, айтішника чи економіста посадять за штурвал. БМП і скажуть - "Вперед!", - пояснює Шелест.

Варто зазначити, що ті військові спеціальності, які Генштаб заборонив підприємствам бронювати від мобілізації, це винятково вузькоспеціалізовані: ракетні, танкові, авіаційні, військово-морські, стрілецькі і таке інше. Але далеко не всі і не кожній окремій категорії.

Хто не підпадає під мобілізацію

Перелік осіб, які не можуть бути призвані під час загальної мобілізації, з часом розширився. Окрім цього, спрощений виїзд за кордон для деяких категорій громадян. Цьому передувало підписання Президентом України Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають таких осіб з інвалідністю та тяжкохворими дітьми. (Закон №7140-1).

Згідно з новими правилами не можуть бути призвані під час мобілізації такі особи:

• Визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на строк до шести місяців (з подальшим проходженням військово-лікарської комісії);
• Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє та більше дітей віком до 18 років;
• Жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
• Жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
• Жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, що має тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі псих І типу (інсулінозалежний), гострі/хронічні захворювання нирок ІV ступеня; дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органу, вимагає паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим ВКК закладу охорони здоров'я, але якому не встановлено інвалідності;
• Жінки та чоловіки, на утриманні яких знаходиться повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю І або ІІ групи;
• Усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
• Зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (дружиною), дитиною, а також батьками своїми або дружини (дружина), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду;
• Ті, хто має дружину (дружину) з числа осіб з інвалідністю та/або одного зі своїх батьків або батьків подружжя (дружина) з числа осіб з інвалідністю I або II групи;
• Опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю І групи;
• Особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю ІІ групи або за особою, яка, за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, потребує постійного догляду у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
• народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
• Працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, Податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;
• Студенти професійних та вищих навчальних закладів, асистенти-стажери, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти;
• Наукові та науково-педагогічні працівники установ вищої та професійної вищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, та педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, за умови, що вони працюють у відповідних установах за основним місцем роботи не менше ніж 0,75 ставки;
• Жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, дочка, батько, мати, дід, баба чи рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра загинули чи зникли безвісти під час проведення антитерористичної операції).

Раніше "Апостроф" повідомляв про те, що повістки мають право вручати в будь-яких місцях, у тому числі й на блокпостах.