Херсонці розповіли про окупацію Херсонщини російськими військовими та які злочини скоюють рашисти на землі місцевих жителів.

Про це повідомила уроженка Херсону у Facebook, посилаючись на розповіді її земляків.

Окупація

За словами мешканців, Херсонську область окупували так швидко, як і перекрили доступ до виїзду з неї. Зокрема, росіяни заблокували дорогу на Миколаїв через Посад-Покровське, потім через Станіслав і Олександрівку, далі у напрямку Кривого Рогу. Окупанти на одному з шляху у напрямку Кривого Рогу - Давидів Брід, накрили "Градами" колону цивільних.

"В тій колоні була моя колега, їй та її маленькій доньці пощастило лишитись живою, але вона мовчить про те, що там коїлось. Виїхати зараз можна лише через Крим і територію РФ до країн Балтії. Це щонайменше 600$ і чотири доби в дорозі автобусом. Для пересічної родини це нереально", - йдеться у розповіді.

Росіяни у селах Херсонщини

Російські військові почувають себе господарями у селах, зокрема у звільненій Осокорівці зафіксовано багато згвалтування, жертвами ставали всі, хто підвернеться загарбниками, навіть дуже літні жінки. Олександрівки на березі лиману вже не існує, майже все зруйновано. Наразі Станіславське ОТГ та мешканці Станіслава продовжують евакуювати та ховати людей під обстрілами.

Чорнобаївка

"Серіал", про який з таким захватом і гумором жартували всілякі експерти. Нам не було з того ані смішно, ані радісно, бо там люди. Це велике село, яке кожну серію цього пекельного серіалу платить людськими життями. Є загиблі і поранені, діти і дорослі. Є вулиці, на яких не лишилось жодного цілого будинка", - йдеться у повідомленні мешканців.

Ворожі танки стоять між хатами у багатьох селах Херсонщині, зокрема й у Білозерці.

Росіяни у Херсоні

"Моє чудове південне місто, мій дім. Трагедія окупації Херсона почалась одразу і криваво, битвою за Антонівський міст. Передмістя Херсона, Антонівка і Киндійка були під обстрілами кілька днів, а потім ще кілька не вдавалося домовитись про евакуацію мешканців, які вціліли під обстрілами. Люди тікали в чому були і як могли. Серед них мій знайомий, йому довелось разом з родиною рятуватись під обстрілами, бо від їх будинку лишилась одна стіна. З того часу він від голосних різких звуків просто втрачає свідомість. А потім в місто заїхали танки. І сталась трагедія Бузкового парку: там містяни пішли на танки з коктейлями Молотова. Крупнокаліберним кулеметом їх розірвали за секунди", - наголошується у розповіді.

Окупанти тоді довго не пускали нікого, щоб люди змогли забрати тіла. Тому місцевий священик, панотець Сергій Чудинович з кількома чоловіками поховав українських героїв у братській могилі у Бузковому парку. Щоб помститися за опір у цьому парку, рашисти у перші дні окупації обстріляли будинки на вулицях Тарле і Перекопській з важкої артилерії.

Зв'язок

"Наприкінці квітня в області відрубали зв'язок. Липкий жах від неможливості подзвонити рідним і дізнатись, чи живі вони, я не забуду до скону. Ми їздили на околицю міста, бо туди добивав зв'язок з Миколаївщини. Потім зв'язок повернули, але лише для того, щоб за місяць вимкнути знову, і його нема вже другий тиждень. Взагалі ніякого і ніде, навіть міські телефони не працюють", - йдеться у повідомленні.

Водночас інтернет ще є тільки у тих мешканців, які до війни підключили його від маленьких локальних провайдерів. Вони знімають паролі з домашнього вайфаю, щоб сусіди могли користуватися їм. Так роблять й всі заклади та установи з інтернет-зв'язком, вони повідомили у соцмережах, що зняли паролі з вайфаю, щоб херсонці мали можливість зв'язатися з близькими.

"На центральній вулиці Суворова в одній точці слабенько ловить зв'язок оператора lifecell, там юрба людей, на лавках, на парапетах", - зазначається в розповіді.

Банки і фінансові установи

"Райффайзен Банк Аваль" пішов майже одразу після окупації. Люди не встигли перевести кошти та зняти їх. "Ощадбанк" тримався до останнього, поки у банк не прийшли озброєні окупанти і не забрали його.

"Ми будемо довіку вдячні "Привату", що він досі з шкіри пнеться, але не залишає своїх клієнтів напризволяще. Зняти готівку можна у відділеннях. Черги неймовірні, але ж можна. Коли в нас вкрали зв'язок, служба підтримки банку знайшла можливість проходити автентифікацію без смс. Якщо не вдалося достоятись в черзі, то в Херсоні є тепер нова спеціальність - обнальщик. Людина, яка дасть вам готівкою суму, яку ви переведете їй на картку. Під відсоток, від 2 до 10% від суми", - поділилися містяни.

Аптеки і ліки

За словами мешканців, ліки продаються на узбіччях доріг, на базарах з багажників машин, через Telegram-канали, де щоб підкреслити, що препарати якісні, роблять приписку "українські" або "не Крим".

"Був момент, коли пляшечка перекису водню коштувала до ста гривень. Сьогодні за упаковку препарату Лінекс хотіли 850 грн", - уточнили містяни.

Загроза населенню, зникнення

Мешканці скаржаться, що у перших числах травня можна було побачити у траві снайперів, на дорозі ворожі БТР з автоматниками.

"Звернути нікуди, пришвидшити крок не варто, може бути розцінено як завгодно і просто застрелять. Десь під кінець квітня росіяни вгатили по центру міста ракетою, щоб звинуватити в цьому ЗСУ. Результат - ніхто не повірив в обстріл ЗСУ, в центрі годі було знайти цілої шибки. Прилетіла ця залізяка метрів за 600 від мого дому, на щастя я там не ночувала, але ранком бігла так, що думала серце вилетить. Того разу пощастило, вибухова хвиля пішла в іншому напрямку, навіть вікна цілі", - розповіли херсонці.

У темний час особливо небезпечно, тому що окупанти вночі їздять на важкій техніці і світять у вікна потужним прожектором, якщо у вікні помітять світло. З дому також виходити складно, потрібно видаляти все з телефону.

"Бо телефон можуть перевірити в будь-який час і за результатами перевірки можна не повернутись додому. Люди зникають. Деяких потім повертають, а хтось в полоні вже більше місяця і доля їх невідома. Причому в полон втрапляють навіть зовсім юні, після одного з мітингів схопили 18-річного хлопця. Відпустили рівно через місяць, день в день", - розповідають українці.

Опір херсонців

Масові мітинги припинились надто швидко - через декілька днів таких протестів окупанти почали стріляти по людях.

"Кілька людей з тяжкими пораненнями втрапили до лікарні (розрив легені в жінки, відкритий перелом стегна в літнього чоловіка, і т.д.). Опір став прихованим, але він є! Від розклеювання листівок до мазків фарби в кольорах нашого прапора, стрічки наших кольорів на деревах. А днями відомий херсонський волонтер дядя Гриша (Григорій Янченко) їздив дніпровським ринком із увімкненим на всю гучність треком "Вова, ї*аш їх". Вуличні співаки співають українських пісень, українська музика лунає з магазинів. "Ой у лузі червона калина" співають літніми вечорами у дворах багатоповерхівок, щоб незрозуміло було, звідки саме звук", - йдеться у розповіді.

Що хвилює херсонців

"Наша єдина, одна на всіх притомних херсонців, мрія - звільнення Херсона і перемога. Ми віримо в ЗСУ як в Бога! Так, ми боїмося. Так, плекати надію щодень важче. Так, росіян тут як сарани, у нас прямий портал з пекла через Крим. Але ми чекаємо і сподіваємось на звільнення! Пограбована, обікрадена, понищена і сплюндрована Херсонщина чекає і сподівається! Ми стали боятися тиші. Бо коли ми чуємо гуркіт канонади, ми думаємо, що це наші до нас ідуть. Щодня крається серце, бо від нас обстрілюють тоннами смертоносного залізяччя Миколаїв", - розповів один з мешканців Херсону.

Херсонці бояться більше всього того, що забудуть.

"Коли не гуркотить над головою і повз вікно не проїздять Z-ки, дуже легко забути. Ще страшніше - що не стане сили нас відвоювати. Найболючіше - коли кажуть "ви самі винні", "давайте віддамо росіянам Херсонщину, тоді вони не підуть далі". Дико боляче, коли профільний міністр транслює меседж "ви маєте зробити вибір на користь України і виїхати". Нам три місяці казали "покажіть, доведіть, що Херсон - це Україна" - і ми показували і доводили", - наголошується у повідомленні.

За словами мешканців, страшно вмерти не моментально.

"Вже думаю собі купити пачку каптопрезу, і якщо раптом що - випити її всю, просто обвалить в ноль тиск і всьо. Якщо, наприклад, привалить стінами при артобстрілі. Або якщо по мене прийдуть, мало лі... вже три дні думаю. Просто не розумію як дозу розрахувать", - розповів один з жителів.

Також за даними авторки посту, з 60-ти директорів місцевих шкіл, перевести учнів на російську систему освіти зголосилося лише двоє.