В Україні кожен звільнений з російського полону проходить спеціальне опитування, яке дозволяє правоохоронним органам фіксувати можливі воєнні злочини. Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" повідомив виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.
Він зазначив, що кожен звільнений з російського полону проходить спеціальне опитування, яке дозволяє правоохоронним органам фіксувати можливі воєнні злочини. За словами правозахисника, ця процедура не є фільтрацією, а має на меті з’ясування деталей, пов’язаних зі скоєними злочинами.
"Ті, хто повертаються з полону, виходять у своєрідне опитування — з’ясування всіх обставин щодо того, які злочини, що кваліфікуються як воєнні злочини або злочини проти людяності, вони бачили чи пережили, кого можуть вказати", — пояснив Павліченко.
Правозахисник наголосив, що процес доведення провини у таких справах є надзвичайно складним через відсутність доступу до місць злочинів і неможливість повноцінно відтворити їх обставини. Павліченко підкреслив важливість дотримання стандартів кримінального процесу — чіткого доведення та обґрунтування обвинувачень.
Він зауважив, що не можна виключати випадків, коли полонені співпрацювали з ворогом або були завербовані.
"У нас є така інформація щодо тих самих цивільних, які перебували в полоні. Встановлюється достовірність інформації, і можна навіть говорити про те, що була спроба вербування або навіть вербування особи", — зазначив він.
Павліченко зазначив, що Україна не може впливати на формування списків осіб, яких Росія передає під час обмінів. За його словами, окупанти самостійно вирішують, кого включати до цих списків, серед яких можуть бути як військовополонені, так і цивільні особи. Оскільки Україна не має повних даних про всіх, хто перебуває в полоні, іноді до обмінів потрапляють люди, про утримання яких не було інформації, зокрема ті, кого вважали зниклими безвісти.
"Приймають усіх, кого Росія передає. Тут питань немає, але всі вони потім проходять певну перевірку на причетність до можливої співпраці з ворогом", — додав він.
Також правозахисник повідомив що перед обмінами полонених у Росії часто спеціально "підгодовують" і створюють їм кращі умови, щоб приховати реальний стан здоров’я.
"Перед обміном їх поміщають у кращі умови, відгодовують, щоб вони мали вже більш здоровий і кращий вигляд. Інколи це є навіть причиною, чому особу тривалий час не можуть передати, тому що її стан, в якому вона перебувала впродовж місяців, намагаються приховати", — підсумував Павліченко.
Рада координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими затвердила керівників робочих груп та провела обговорення ключових питань, серед яких — перемовини щодо обмінів полоненими та повернення цивільних.
2 жовтня Україна та Росія провели черговий етап обміну військовополоненими. Додому із російського полону повернулися 185 українських захисників. 183 із них — рядові та сержанти, ще двоє — офіцери. Серед них є воїни Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби.
Офіційно у російському полоні перебуває близько 8 тисяч українських військовослужбовців, особи яких підтверджено. Ще 70 тисяч українців – військових та цивільних – вважаються зниклими безвісти.
Про реалії перебування українців у російському полоні та тортури росіян, з якими щодня стикаються українці в неволі розповів в ефірі телеканалу "Апостроф" звільнений з полону колишній мер Херсона Володимир Миколаєнко.
Раніше "Апостроф" повідомляв, що з початку повномасштабного вторгнення Україна і Росія обміняли вже понад 10 тисяч військовослужбовців.
