У Вірменїі, яка в 301 році нашої ери стала першою країною, яка офіційно прийняла християнство як свою державну релігію, виявили раніше невідому ранньохристиянську церкву. Церква в стародавньому місті Артаксата являє собою восьмикутну будівлю з хрестоподібними прибудовами, конструкція якої співзвучна з ранньохристиянськими меморіальними спорудами.
Про це повідомляє Universitat Munster.
У хрестоподібних прибудовах дослідники виявили залишки дерев’яних платформ, датованих радіовуглецевим дослідженням серединою 4 століття нашої ери, що однозначно відносить цю церкву до критичного періоду ранньохристиянської історії.
«Восьмикутні церкви були невідомі тут досі, але ми добре знайомі з ними у регіоні Східного Середземномор’я, де вони вперше з’явилися в 4 столітті нашої ери», — сказав доктор Мкртіч Х. Зардарян з Національної академії наук Вірменії.
Проводячи геофізичні дослідження, відкриття було зроблено спільною німецько-вірменською командою, що складається з археологів з Національної академії наук Вірменії та Університету Мюнстера.
«Будівля IV століття є найстарішою археологічно задокументованою церквою в країні — сенсаційним доказом раннього християнства у Вірменії», — додав професор Ахім Ліхтенбергер з Університету Мюнстера.
Будівля діаметром приблизно 30 метрів (98,42 футів) представлена простою цементною підлогою та теракотовою черепицею. З мармурових уламків, знайдених на цьому місці, археологи дізналися, що церква колись була щедро оздоблена середземноморським мармуром.
Стародавнє місто Артаксата, яке колись було столицею Вірменського королівства під час династій Артаксіадів і Арсакідів, було життєво важливим культурним і політичним центром в елліністичний період. Цілком ймовірно, що ця церква була пов’язана з поширенням раннього християнства того періоду, враховуючи глибоко вкорінені місцеві традиції, пов’язані з вірою.
Згідно з переказами, християнство вперше досягло цього регіону в 1 столітті нашої ери, принесене апостолами Варфоломієм і Тадеєм. Ці ранні місіонерські зусилля були зустрінуті як сприйняттям, так і опором, оскільки Вірменія була перехрестям між могутніми язичницькими імперіями, такими як Персія та Рим.
Поширення християнства було повільним і спорадичним протягом цього часу, в основному обмежуючись невеликими, розрізненими громадами, тоді як більшість вірмен сповідували язичництво. Попри це, християнство поступово здобувало послідовників, і його вплив почав зростати, зокрема через підпільні мережі віруючих, які таємно сповідували свою віру через страх переслідувань з боку місцевих правителів і язичницької влади.
Відповідно до вірменської легенди, саме в Артаксаті Григорій Просвітитель звернув у християнство царя Тірідата III у 301 році нашої ери, зробивши Вірменію першою нацією, яка прийняла християнство як державну релігію. Вірменська апостольська церква, історична інституція, почала розвивати власні унікальні обряди та традиції, тоді як Григорій взяв на себе відповідальність за створення нових церков і призначив офіційне духовенство.
Виявлена вченими церква розташована недалеко від середньовічного монастиря Хор Вірап, де колись був ув’язнений Григорій, це надає цьому місці більше відчуття історичної спадкоємності.
Як повідомляв "Апостроф", в Йорданії під знаменитим храмом Аль-Хазне в Петрі, що є однією з найбільших пам’яток Близького Сходу, виявили гробницю з останками щонайменше 12 осіб і артефактом, схожим на "Священний Грааль".
