Складна ситуація у відносинах між США і Туреччиною ускладнюється тим, що між країнами залишається ряд проблем, вирішити які в осяжному майбутньому навряд чи вдасться.
Про це у своїй колонці на "Апострофі" пише доцент Інституту міжнародних відносин КНУ ім.Т. Шевченко Віктор Константинов.
"По-перше, сторони розходяться в оцінці місця і ролі курдів в Сирії. США зробили ставку на Демократичні сили Сирії (СДС), в яких збройні формування сирійських курдів складають більшість. На думку Вашингтону, саме СДС повинні зіграти головну роль у взятті Ракки. В Анкарі з такою постановкою питання категорично не згодні. Туреччина вважає курдські загони в Сирії терористичними, і не сприймає будь-яке співробітництво з ними", - зазначив експерт.
Крім цього, для Ердогана залишається серйозним подразником Фетхуллах Гюлен, який знайшов притулок в США і офіційно названий у Туреччині натхненником та ідеологом невдалого перевороту, а його прихильників звільняють та арештовують.
Також серйозною проблемою двосторонніх відносин залишається дефіцит довіри. Американці відкрито звинувачують Ердогана в авторитарних замашки і обмеженні демократії, а для нинішньої американської адміністрації ще більшу недовіру до Анкари викликає ісламістська ідеологія правлячої Партії справедливості і розвитку (ПСР). Турецьке керівництво побоюється, що США спробують влаштувати зміну режиму, щоб усунути від влади незручного керівника.
"Таким чином, нинішнє потепління у відносинах представляється тактичним кроком. Ситуативна коаліція дозволить вирішити короткострокові завдання. Адміністрація Трампа отримає відстрочку, необхідну для розробки близькосхідної стратегії, якої у неї поки очевидно немає. Ердоган може розраховувати на сприятливий для себе розвиток ситуації на сирійському фронті напередодні референдуму. А це означає, що вже до кінця весни цінність досягнутих домовленостей буде вичерпана, і найменшої кризи буде досить для нового охолодження відносин", - зазначив Константинов.
Детальніше читайте в матеріалі "Апострофа" - США повертаються до Туреччини: очікування України і побоювання Росії.
