У сучасній Росії та у трампівській частині Америки садистичний гедонізм є головним емоційним налаштуванням та головним фільтром погляду на світ.
На це звернув увагу український філософ, есеїст, перекладач, доктор політичних студій, кандидат філософських наук, старший викладач Києво-Могилянської академії Володимир Єрмоленко.
"Є відчуття, що над нами знущаються. Спочатку росіяни, тепер частина американців. І ще багато хто ще. І це якась особлива втіха, втіха від страждання іншого, в глибині своїй садистична - і, як ми знаємо з психоаналізу, це ненависть до самих себе, спрямована на інших. У даному разі на нас ((Чому саме на нас? Не знаю, чи колись це нам відкриється. Сподіваюся, що так))", - пише він.
Згадує, що ніколи не міг зрозуміти цього механізму насолоди від болю та приниження іншого:
"Але треба визнати, що воно є в людській природі. Десь дуже глибоко. Тому люди люблять дивитися на страждання інших з екранів своїх смартфонів. Як хтось падає, як комусь боляче. А потім це переноситься в реальність. - І соцмережі тут ні до чого. Бо коли йшли на різні античні колізеї дивитися, як людей розривають тварини чи інші люди - йшлося про те саме".
Вважає, що у сучасній росії та у трампівській частині Америки цей садистичний гедонізм є головним емоційним налаштуванням:
"... головним фільтром погляду на світ. Але є також відчуття, що це знущання - це також випробування. Тест на витривалість. Не знаю, ким задуманий - ангелами, демонами, кармою, силами природи, чорними дірами. Ніцше був правий, що "те, що нас не вбиває, робить нас сильнішими". Він також знав, що може і вбити. І вірогідність, що вбʼє, дуже висока. Але якщо не вбʼє, все-таки може зробити сильнішим. І, можливо, матеріал, з якого ми зроблені, справді з кожним днем стає міцнішим".
"Ми самі собі - свої власні корисні копалини. Свої власні метали. Свої власні рідкісні землі. Бо такі землі, як у нас, - справді рідкісні. І люди на них теж", - наголошує Єрмоленко наостанок.
Читайте також, як викладач Києво-Могилянської бізнес-школи, підприємець та громадський діяч Валерій Пекар пояснив причину, чому світові події "швидко закрутилися".
