Світові компанії, які піклуються про зовнішнє середовище і стежать за своїм впливом на екологію, в 2020-му році перевершували в успішності своїх конкурентів. Керівник відділу комунікацій Глобального договору ООН в Україні Марія Дідик розповідає, в чому полягає зв'язок між успіхом бізнесу і його відповідальністю.
Мережа Глобального договору ООН в Україні є офіційним представником глобальної мережі UN Global Compact - найбільшої в світі асоціації корпоративно відповідального бізнесу. Це єдина ініціатива ООН, спрямована на інтеграцію Цілей сталого розвитку в стратегічну і операційну діяльність бізнесу. Організація налічує 13 тисяч компаній в 161 країні світу. З них 86 - учасники української Мережі. Мережа Глобального договору ООН в Україні є діалогової і навчальної платформою по досягненню сталого розвитку для бізнесу, інвесторів, громадянського суспільства, трудових організацій, органів місцевого самоврядування та уряду.
Коли люди чують про сталий розвиток, то найчастіше сфера екології - перше, що спадає їм на думку.
Останніми роками організації ООН, члени урядів та громадських природозахисних організацій по всьому світу б’ють на сполох щодо ситуації зі зміною клімату. А у 2021 році тема захисту екології стала ключовою темою міжнародної політики й увійшла до порядку денного практично всіх заходів ООН.
Але чому саме зараз ситуація стала критичною? І хто має її вирішувати? Безумовно, на довкілля впливають всі люди, які живуть на планеті й споживають природні ресурси. І кожна людина відповідальна за свої дії. Але все ж, не кожен однаковою мірою впливає на навколишнє середовище. Викиди парникових газів, виснаження ґрунтів, промислове тваринництво, неконтрольований вилов океанської риби та інші недалекоглядні і спустошливі за своєю суттю дії здійснюють великі бізнес-компанії. Тож вони і мають стати флагманом кліматичних змін. Звісно, з урахуванням інноваційних підходів науковців та у співпраці з урядом, бо без державної політики екологічного протекціонізму та фінансової підтримки більш розвинених країн бізнес змушений витрачати величезні кошти на зелену трансформацію.
Читайте також: Сталий розвиток: навіщо це світові і як монетизується компаніями
Що робить Уряд
Зі свого боку, Уряд працює над потрібними ініціативами. Торік Україна стала учасницею "Європейського зеленого курсу". Мета цього курсу амбітна, але здійсненна - до 2050-го року зробити Європу першим кліматично нейтральним континентом. До того ж, в Україні діє система "екоподатку" - його сплачують підприємства, які викидають понад 500 тонн СО2 на рік. Існує система теплих кредитів, пільг на електрокари, "зелені тарифи" та інші державні екологічні ініціативи. Також Уряд працює над Національною стратегією управління відходами в Україні до 2030 року (зараз реалізація стратегії перебуває на другому етапі). А у 2018-му році було прийнято стратегічний документ, який передбачає зменшення обсягів викидів парникових газів - "Стратегію низьковуглецевого розвитку України до 2050 року".
Крім того, у 2016-му році Україна ратифікувала Паризьку угоду, спрямовану на зміцнення глобального реагування на загрозу зміни клімату в контексті сталого розвитку. Згідно з Паризькою угодою, країни-учасниці повинні докладати всіх зусиль, щоб обмежити зростання температури до 1,5°С.
Чому 1,5℃?Встановлено, що для того, аби уникнути масової втрати екосистем на Землі (що завдасть незворотного впливу на природне середовище, суспільство та економіку), ми повинні стримувати глобальне потепління на доіндустріальному рівні, а це - 1,5°C. Це вимагає зменшення викидів парникових газів удвічі до 2030-го року та досягнення нульових викидів до 2050-го року.
Провідні компанії світу вже доводять, що бізнес-модель, яка відповідає 1,5°C, - можлива! Саме такі компанії матимуть найкращі шанси для процвітання. Натомість ті компанії, які не можуть швидко підготуватися до глобальної трансформації, побачать, що їхні показники страждають, оскільки інвестори та міжнародні партнери втрачають впевненість у компаніях, не здатних адаптовувати свої бізнес-моделі.
Що може зробити бізнес
Для того, щоб прискорити дії з досягнення цілей Паризької угоди, з 1 по 12 листопада 2021 року в Ґлазґо пройде Конференція ООН зі зміни клімату (COP26). Підписання зобов’язань щодо 1,5℃ або членство в Коаліції зі сталості води є обов’язковою умовою для компаній, які хочуть виступити на конференції як спікери.
Чому вода? Бо саме через воду людство відчує найжахливіші наслідки кліматичної кризи. За даними ООН, вже сьогодні два мільярди людей живе у районах без доступу до питної води. Якщо терміново не вжити заходів, у 2050-му році така ситуація стосуватиметься понад половини людства на планеті.
Мета обох кампаній полягає в тому, щоб набрати швидкості для переходу до декарбонізованої економіки напередодні Конференції в Ґлазґо. Тому настав час для бізнесів та інвесторів показати свою готовність об’єднуватися задля Паризьких цілей і створення більш інклюзивної й сталої економіки. А це своєю чергою має стимулювати уряди посилити внесок до Паризької угоди.
Глобальний договір ООН є партнером обох кампаній, і ми наполегливо рекомендуємо нашим учасникам долучитися до них. Бо ці кампанії допоможуть бізнесам стати лідерами в питанні зміни клімату, а це не тільки добра справа, це розумна та економічно вигідна справа. Бізнес-лідери мають сприймати виклики як нові можливості. А зелені інновації - це широке поле для творчості і креативу. Тож варто вже зараз дослідити досвід передових країн світу і національну кліматичну політику України та бути відкритими до змін.
Читайте також: ESG-стратегія компанії IBM. Як професійний досвід імплементувати в сталий розвиток
Що можна виміряти, тим можна управляти
Саме таким підходом користуються інвестори: "What gets measured, gets managed". Тому Глобальний договір ООН закликає компанії вимірювати свій розвиток, зокрема екологічний, ESG-критеріями. Для цього існує кілька спеціальних платформ, тож можна обрати для себе найбільш зручну і відстежувати екологічну сталість свого бізнесу. Протягом 2020 року ми спостерігали, як цілеспрямовані світові компанії з кращими ESG-характеристиками - екологічними, соціальними та управлінськими - перевершують своїх конкурентів. Для українських компаній, які вже давно вимірюють свій екологічний показник, така діяльність стала сьогодні ще більш актуальною. Адже тепер вони йдуть в ногу зі світовими тенденціями.
Наприкінці квітня з ініціативи Джо Байдена пройшов Саміт Землі, на якому віртуально були присутніми лідери 40 країн світу. Під час Саміту Байден заявив про намір до 2030 року зменшити викиди СО2 в США на 50%, порівняно з 2005 роком. Крім того, Президент США пообіцяв до 2024 року подвоїти суму інвестицій на екологічну трансформацію країн, що розвиваються. Це підтверджує той факт, що в екологічної кризи немає конкретної сфери чи континенту - це глобальна катастрофа, запобігти якій ми маємо спільно.
Екологічний вимір ESG орієнтований на поліпшення екологічних показників компанії, які включають не лише дотримання екологічних норм, а й глибше розуміння справи - управління кліматичними ризиками. Тому ті компанії, які переймаються сталим розвитком свого бізнесу, мають зайняти ключову позицію у позитивних змінах клімату. І зробити це якнайшвидше. Бо природа не пропонує в необмеженій кількості жодного зі своїх дарів, і в глобальному масштабі вигоди від запобігання екологічній кризі перевищують витрати на подолання її наслідків.
Говорячи про переваги від екологічної сталості для бізнесів, хочеться навести цитату з цьогорічного листа генерального директора BlackRock Ларрі Фінка до СЕО бізнес-компаній: "У списках пріоритетів наших клієнтів жодна проблема не стоїть вище за кліматичні зміни. Вони запитують нас про це майже щодня… Ми знаємо, що кліматичний ризик - це інвестиційний ризик. Але ми також вважаємо, що кліматичні зміни надають історичні можливості для інвестицій".
Читайте інші тексти спецпроєкту "Сталий розвиток" ТУТ.
