14 жовтня на інноваційній карті країни з'явився новий лідер - MHP accelerator. Програма розвитку агростартапів була створена найбільшим українським агрохолдингом Миронівський хлібопродукт і технологічним кластером Radar Tech. Журі проекту вибере 10 учасників, які зможуть пройти 3-місячний курс навчання у експертів агро-, бізнес-, стартап-галузі. Ці команди отримають доступ до ресурсів та експертизи агрохолдингу, а також зможуть реалізувати пілотні проекти на базі МХП і провести їх комерційний запуск у партнерстві з агрохолдингом. Все фінансування при цьому взяв на себе Миронівський хлібопродукт.
Подія ця знакова, причому не тільки для ІТ або агросфери. Вкрай рідко найбільші компанії із реального сектору економіки підтримують інноваційні проекти, тим більше на постійній основі. Як написав на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook глава компанії Юрій Косюк, "Миронівський Хлібопродукт" завжди відкритий для нових ідей і пропозицій, навіть якщо вони на перший погляд здаються алогічними і захмарними. Напівсира ідея - це вже багато. Головне, щоб була голова, яка думає, і руки, які роблять. Наше завдання - стати майданчиком для просування хороших ідей, надати ресурс і поділитися нашими знаннями і досвідом. МХП - це лабораторія стартапів".
Якщо приклад МХП візьмуть за наслідування інші компанії, то в України справді з'явиться реальний шанс стати тією стартап-нацією, про яку так багато говорить уряд. Талановитих хлопців зі свіжими інноваційними ідеями у нас багато, але зацікавленість такими проектами виявляють часто компанії або зі слабкою експертизою в даній області, або ті, що не планують вкладати гроші в фінансово-витратні стартапи. МХП ж вдалося знайти формат, який дозволив об'єднати таланти, свіжі ідеї та бізнес без шкоди для всіх учасників. Саме за таким принципом свого часу пішла держава Ізраїль, з якої ми тепер беремо приклад. Фінансування інновацій дозволило країні навіть в умовах війни стати лідером в цій сфері і процвітаючою країною.
Треба сказати, що МХП вже давно зробив ставку саме на інновації. Наприклад, використання альтернативних енергетичних ресурсів - біогазу. Більше того, компанія займає лідируючі позиції в країні з його виробництва. Перша біогазова станція з'явилася ще в грудні 2012р. У 2013 році була запущена в експлуатацію біогазова станція, потужність якої становила 5 МВт/год (що в еквіваленті - електропостачання 15 тис. квартир і теплове забезпечення 1,5 тис квартир). В кінці 2014 р біогазова станція доведена до своєї повної потужності. Це перша в Європі станція такої потужності і рівня технологій, що працює на курячому посліді і відходах комплексу з переробки курчат-бройлерів.
Сьогодні за цією технологією - майбутнє. Оскільки вона дозволяє вирішити ще одну проблему сучасності - екологічну. Технологія дозволяє переробляти в газ не тільки відходи "курячого" виробництва, але і звичайне сміття, яке накопичується сьогодні на величезних сміттєвих полігонах навколо великих міст. Особливо актуальна ця проблема для України. У нас, з одного боку, є величезна нестача електроенергії, а з іншого - велика кількість сміттєвих полігонів, з якими влада не знає, що робити. Варто лише згадати недавню історію з так званим "львівським сміттям". МХП готовий поділитися своїм досвідом в "зеленій" енергетиці і питанні утилізації відходів.
Втім, останнім часом на МХП почалася повномасштабна атака у вітчизняних ЗМІ, "пролобійована" (швидше за все) компаніями, які є найбільшими одержувачами експортного ПДВ. Компанії закидають те, що вона отримала третину всіх дотацій, виділених для тваринників і птахівників. При цьому не враховується той факт, що чинний механізм видачі цих дотацій агросектору розроблений урядом і є найбільш прозорим і зрозумілим. Компанія отримує дотацію у розмірі частини тієї суми, яку вона заплатила в бюджет. Тобто - більше виробляєш, продаєш, платиш в бюджет країни - відповідно, і більший розмір дотацій отримуєш. Агроіндустріальний холдинг прийняв такі правила гри і надалі збирається неухильно слідувати регуляторним актам.
На сьогодні МХП займає більше 55% українського ринку промислового виробництва курятини. А це величезні вкладення у виробництво, транспорт і логістику, в інновації і таке інше. Сьогодні 100% курятини виробляється і переробляється на підприємствах МХП. Найбільш відомий бренд - "Наша ряба" (а також "Легко" і Qualiko), м'ясний бренд "Бащинський".
Якщо ж говорити про зростання цін на внутрішньому ринку, то тут причини об'єктивні. Девальвація гривні, зростання цін на корми, вітаміни, обладнання та запчастини. Зростання цін на м'ясо спостерігається в усьому світі, хоча в Україні вони є найбільш низькими в регіоні.
Купуючи продукцію МХП, українці можуть бути впевнені, що споживають якісний товар, який відповідає всім світовим стандартам. Про якість продукції говорить той факт, що компанія успішно конкурує на світових ринках. МХП експортує свою продукцію в 17 країн ЄС (Нідерланди, Ірландія, Бельгія, Польща, Італія, Греція та інші), а також Африки і Близького Сходу. У 2015 р МХП отримав дозвіл на експорт своєї продукції в Саудівську Аравію. При цьому, для виходу на ринки мусульманських країн була впроваджена технологія виробництва халяльної продукції.
Нещодавно компанія оприлюднила фінансові показники за 3-й квартал 2017 року, які виглядають досить оптимістично. За липень-вересень 2017 року МХП отримав $47 млн чистого прибутку проти $9 млн чистого збитку за аналогічний період 2016 року. Виручка за цей період виросла на 9% - до $370 млн, валовий прибуток - на 16%, до $92 млн, EBITDA - на 5%, до $105 млн.
За січень-вересень 2017 року агроіндустріальний холдинг МХП збільшив чистий прибуток в 2,5 рази - до $257 млн. Експортна виручка за третій квартал 2017 року оцінюється у $212 млн, що становить 57% від загальної виручки за цей період. Операційний прибуток виріс на 24% - до $92 млн, EBITDA-маржа скоротилася до 28% з 29% за аналогічний період 2016 року. Негрошові збитки від курсової різниці за липень-вересень оцінюються в $17 млн (третій квартал 2016 року - $50 млн).
Компанія планує подальше розширення потужностей. Будівництво другої черги Вінницького комплексу рухається відповідно до плану і бюджету. У другому кварталі 2018 р будуть запущені перші майданчики вирощування, що дозволить збільшити обсяг виробництва курятини близько на 35 тис. тонн в 2018 році. А загальна потужність другої черги, яка буде введена в експлуатацію протягом наступних трьох років, складе 260 тис. тонн курячого м'яса.
МХП входить в трійку найбільших роботодавців країни. Сьогодні в компанії працює близько 27 тис. чоловік. Тільки Вінницька птахофабрика за рік збільшила кількість персоналу більш, ніж удвічі. Тому сьогодні для України найменше потрібно, щоб компанія перебувала під прицілом нечистоплотних політиків і недобросовісних конкурентів. У більшості розвинених країн світу флагманів економіки завжди активно підтримують, адже саме від таких компаній часто залежить життєздатність всієї галузі, а в ряді випадків - і економіки країни.