Бум у "зеленій" енергетиці України, який тривав кілька років, сповільнився. Головна причина цього полягає в тому, що уряд просто не виконує своїх зобов'язань перед виробниками енергії з відновлюваних джерел. "Апостроф" розбирався, що сьогодні відбувається у сфері ВДЕ, з якими проблемами стикається цей сектор енергетики, і причому тут горезвісний "зелений" тариф.
Частка відновлюваної – так званої "зеленої" енергії в енергетичному балансі України досягла 11,5% станом на листопад 2021 року. Ще в 2019 році "зелена" енергетика могла претендувати лише на 3%-у частку - таким чином, за два роки виробники електроенергії з відновлюваних джерел (ВДЕ) наростили свою присутність на вітчизняному ринку втричі.
Однак частка ВДЕ в українській енергетиці могла б бути ще більшою.
Винен - не сперечаюсь, коли віддам - нескоро
В останні кілька років у нашій країні спостерігався справжнісінький "зелений" бум (інвестиції за цей період оцінюються в 6 мільярдів євро, тобто в середньому приблизно по 1 мільярду євро на рік).
Проте 2020 рік для вітчизняної відновлюваної енергетики виявився провальним. Будівництво ведеться переважно на об'єктах, на яких воно почалося в попередній період.
Однією з об'єктивних причин гальмування "зелених" проектів стала криза, спричинена пандемією коронавірусу.
Однак окрім цього стагнація викликана зниженням "зеленого" тарифу, за яким держава купує електроенергію у виробників ВДЕ. Уряд також вирішив проводити аукціони з продажу "зеленої" енергії, але, незважаючи на те, що таке рішення було ухвалено ще у 2019 році, повноцінні торги так і не розпочалися – їх вкотре перенесли вже на 2022 рік.
Парадокс полягає в тому, що, з одного боку, в Україні, незважаючи на постійне планове зниження, діє, як і раніше, найвищий у Європі "зелений" тариф, принаймні для сонячних електростанцій. З іншого, - держава не в змозі оплачувати по ньому, енергію, що виробляється. Саме з цим було пов'язане рішення влади позапланово – та заднім числом – знизити тариф, що викликало обурення "зелених" енергетиків. Внаслідок цього уряду довелося шукати з ними компроміс.
Таким компромісом став укладений між сторонами меморандум у 2020 році. Проте проблему неплатежів він не вирішив. Станом на сьогодні сума боргу перед виробниками ВДЕ наближається до 20 мільярдів гривень. При тому що погашення заборгованості було зобов'язанням держави в обмін на зниження "зеленого" тарифу.
Така ситуація не лише блокує будівництво нових об'єктів, а й створює проблеми для тих, хто вже виробляє ВДЕ, оскільки вони не мають коштів для виплати раніше взятих кредитів.
Один тариф на двох
Тут слід зробити невеликий ліричний відступ, пов'язаний із злощасним "зеленим" тарифом.
Вперше цей тариф почав застосовуватись в Україні у 2009 році. Тоді він перевищував традиційний у кілька разів, але логіка полягала в тому, що високий тариф стимулював інвесторів вкладатися у вже модну, але все ще дуже затратну "зелену" енергетику, знову-таки, насамперед, сонячну.
Щоправда, у перші роки тарифний "стимул" служив лише одному інвестору – австрійській компанії Activ Solar, реальними власниками якої були брати Андрій та Сергій Клюєви, відомі "регіонали", чий вплив досяг свого піку під час президентства Віктора Януковича.
Андрій та Сергій Клюєви
Після Революції Гідності Клюєви втекли з країни, а свій "сонячний" бізнес продали китайським компаніям. У 2015 році вітчизняний ринок ВДЕ демонополізували, після чого почався той самий "зелений" бум, про який було сказано вище. При цьому близько половини всіх вкладень в альтернативну енергетику сьогодні припадає на іноземних інвесторів.
Оскільки бізнес братів Клюєвих був пов'язаний із сонячними електростанціями, вони пролобіювали найвищий тариф саме для сонячної енергії. Ще зовсім недавно він становив 15 євроцентів за 1 кіловат-годину, але зараз, після зниження, для промислових об'єктів він становить приблизно 12 євроцентів (для приватників, які встановлюють сонячні панелі на дахах своїх будинків він ще вищий – 16 євроцентів).
Тариф для вітрової енергії був спочатку нижчим, ніж для енергії сонця. На сьогодні він становить, залежно від одиничної потужності вітротурбіни, 6-8,8 євроцента за 1 кіловат-годину. Тобто він приблизно в 1,5-2 рази нижчий за "сонячний" тариф.
Помилка вийшла
Іншими словами, брати Клюєви вже не при справах, але їхня справа живе і процвітає.
Така різниця в тарифах призвела до того, що в Україні виник явний перекіс на користь сонячної енергетики. Так, станом на 2020 рік, сукупна потужність сонячних електростанцій (СЕС) становила 7,33 гігавата, тоді як вітрових (ВЕС) – всього 1,5 гігавата (наведені цифри враховують СЕС та ВЕС, розташовані на окупованих територіях Криму та Донбасу).
При тому, що ефективність вітрової енергетики значно вища. Так, ККД навіть найефективніших сонячних панелей не перевищує 18%, а вітряних турбін становить до 45%.
Крім того, незважаючи на те, що і сонячна, і вітрова енергія вважаються чистими порівняно з тією, що виробляється з викопних джерел, ВЕС є більш екологічними, ніж СЕС. Вітряні турбіни виробляють значно менше вуглекислого газу (CO2) на 1 кіловат-годину, ніж сонячні.
Також слід враховувати кліматичні особливості України. У зимовий період у нашій країні дуже короткий світловий день, що значно знижує можливості використання СЕС. З пізньої осені до ранньої весни навіть вдень погода часто буває похмурою, що також не сприяє ефективній роботі сонячних станцій. У свою чергу вітроелектростанції здатні працювати і в темний час доби.
Тренд на розвиток насамперед вітрової енергетики демонструє Європа. За прогнозом Міжнародної енергетичної агенції, вона стане головним джерелом на континенті вже до 2027 року. А Європейська комісія розраховує, що вітроенергетика до 2050 року вироблятиме до 50% всієї електроенергії, що споживається в Євросоюзі. До речі, до цього показника вже сьогодні близька Данія (48% всієї енергії, що споживається країною).
Вітер, вітер, ти могутній
Однак, як уже було сказано вище, в Україні сонячна енергетика розвивається активніше за вітрову.
Проте, на українському ринку вітроенергетики є серйозні гравці, як вітчизняні, так і іноземні.
Так, у "зелену" енергетику, як сонячну, так і вітрову, активно інвестує компанія ДТЕК олігарха Ріната Ахметова. Зокрема, ДТЕК експлуатує три вітропарки – Ботієвську ВЕС (потужність 200 мегават), Приморську ВЕС (200 мегават) та Орловську ВЕС (100 мегават). Усі три знаходяться у Запорізькій області. У 2021 році компанія Ахметова розпочала будівництво в Миколаївській області Тилігульської ВЕС потужністю 500 мегават.
Рінат Ахмєтов
Іноземні компанії також здійснюють в Україні проекти у сфері вітроенергетики, але тут їхня частка нижча, ніж у сонячній генерації.
Серед них можна відзначити Vindkraft, засновниками якої є шведи Фредерік Свінгуфвуд, Йохан Боден і Карл Стурен. Двоє останніх у 1990-ті роки заснували компанію "Чумак", яка випустила перший український кетчуп. Vindkraft зосередила свій бізнес у Херсонській області, де володіє ВЕС загальною потужністю 335 мегават. У її планах – збудувати нові станції на 300 мегават.
У сусідній Запорізькій області норвезька компанія NBT розвиває проект вітропарку Zophia потужністю 793 мегават. NBT спільно з французькою Total Eren збирається також добудовувати Сиваську ВЕС у Херсонській області – проектна потужність станції становитиме 246 мегават.
"Юрокейп Юкрейн І" здійснює будівництво Запорізької ВЕС, встановлена потужність якої оцінюється в 500 мегават.
На Одещині введено в експлуатацію першу чергу Дністровської ВЕС потужністю 40 мегават. Загальна проектна потужність станції – 100 мегават. Також в Одеському регіоні будується Лиманська ВЕС проектною потужністю 122 мегавати. Обома проектами займається американський фонд VR Capital.
Це – досить значний, хоч і далеко неповний список проектів вітрової енергетики в нашій країні.
Однак через непередбачуваність дій української влади реалізація цих проектів, не кажучи вже про нові, може сповільнитись, а то й зовсім зупинитися.
Схеми проти нянь
До речі, зовсім недавно уряд виступив із черговою "геніальною" ініціативою – обкласти "зелену" генерацію додатковим акцизним податком у розмірі 3,2%. Введення акцизу передбачалося скандальним законопроектом №5600 .
Зокрема згадана вище Vindkraft попередньо оцінювала свої потенційні втрати від цього податку на рівні 3 мільйонів євро щорічно.
Втім, під час підготовки документа до другого читання норму про "зелений" акциз вилучили. Але осад, як то кажуть, залишився.
До того ж проблема з боргами з оплати виробленої електроенергії нікуди не поділася. При цьому нещодавно вона ще й ускладнилася скандалом, який ризикує стати міжнародним.
Держкомпанія "Укренерго" з метою погашення заборгованості перед "зеленими" виробниками розмістила п'ятирічні єврооблігації на 825 мільйонів доларів (понад 22 мільярди гривень). Частину цих паперів купив Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Виручені від розміщення євробондів кошти перерахували держкомпанії "Гарантований покупець", яка розмістила їх у державному "Ощадбанку". Проте 3 мільярди гривень заблокували, і вони не дійшли до адресата, яким, за дивним збігом обставин, виявився ДТЕК Ріната Ахметова – у нього, як відомо, останнім часом натягнуті стосунки з Офісом президента.
Заблоковані кошти нібито списуються на користь НАЕК "Енергоатом", яка виграла суд у "Гарантованого покупця" про стягнення понад 4 мільярдів гривень за раніше поставлену електроенергію. При цьому, як повідомляють телеграм-канали, ці гроші виводяться далі вже з "Енергоатому". У чиїх інтересах – можна лише здогадуватись.
"Енергоатом", до речі, відхрестився від планів привласнити собі гроші, призначені для "зелених" інвесторів.
Можна навіть припустити, що ці 3 мільярди гривень, зрештою, будуть розблоковані, але про скандал забудуть не скоро. До того ж він може стати предметом міжнародного судового розгляду, враховуючи участь в угоді ЄБРР.
У будь-якому разі ця ситуація погіршить і без того небездоганний інвестиційний імідж України.
Резюмуючи, зазначимо, що якщо український уряд дійсно хоче розвивати в країні "зелену" енергетику, він має переймати успішні світові практики в цій сфері та відмовитися від "схематозу". В іншому випадку нові інвестори сюди просто не прийдуть, та й ті, хто вже працює на вітчизняному ринку, можуть згорнути свої проекти. І жодні інвестняни не допоможуть.
