У вівторок, 10 травня, стало відомо, що питання переформатування Центральної комісії вийшло, нарешті, на завершальну стадію. Заступник голови фракції "Блок Петра Порошенко" Ігор Гринів заявив, що президент завершив відповідні консультації з парламентськими фракціями і групами і внесе нові кандидатури членів ЦВК на розгляд парламенту вже цього тижня. "Апостроф" з'ясовував, за яким принципом може бути сформований новий склад Центрвиборчкому і хто його може очолити.
Рішення змінити склад Центральної виборчої комісії — більш ніж запізніле. У червні закінчуються два роки відтоді, як закінчився термін повноважень 12 із 15 її членів. І громадськість, і низка фракцій у парламенті давно вимагали звільнити членів Центрвиборчкому, які вже засиділися, але це рішення постійно відкладали. Однією з відмовок з боку президента впродовж тривалого часу було те, що парламентські фракції не надали йому відповідних пропозицій щодо кандидатів. У свою чергу фракції заявляли протилежне. Зокрема, "Самопоміч" і "Батьківщина" запевняли, що внесли кандидатури на розгляд президента вже давно, а "штрафником" є саме президентська фракція — БПП. Зрештою в грудні 2015 року заступник голови фракції БПП Ігор Кононенко заявив журналістам, що БПП подала на розгляд президента 9 кандидатур.
Сам президент також неодноразово обіцяв змінити склад ЦВК. В останній раз це було після проведення місцевих виборів в Україні. Тим не менше, як зазначив народний депутат від БПП Ігор Гринів, завершив консультації з парламентськими фракціями президент тільки зараз.
Згідно із законом про ЦВК, президент вносить до парламенту кандидатури членів Центрвиборчкому після консультацій з парламентськими фракціями та депутатськими групами. Втім, як зазначив "Апострофу" заступник голови ЦВК Андрій Магера, в законі чітко не вказані ані формат, ані процедура таких консультацій, ані кількість кандидатур, яку президенту повинні подати фракції. У законі також не прописано, що президент зобов'язаний внести до парламенту кандидатури, запропоновані саме фракціями. Як зазначив "Апострофу" народний депутат від "Самопомочі" Єгор Соболєв, в результаті виявляється, що внесення на розгляд парламенту членів ЦВК фактично не залежить від фракцій і є "виключною прерогативою президента". "Тут жодних квот не може бути. Кого президент захоче внести, того і внесе", — сказав Соболєв.
Крім того, президент може внести як рівно 12 кандидатур (за кількістю членів Центрвиборчкому, термін повноважень яких минув), так і більше кандидатів, і тоді в парламенті депутати будуть обирати їх рейтинговим голосуванням. Перший заступник голови ЦВК Андрій Магера, якого призначали до складу комісії вже тричі, згадує, що в 2014 році президент вніс до парламенту 18 кандидатур, з яких до складу Центрвиборчкому вибрали 15 за допомогою рейтингового голосування. Натомість у 2007 році президентом вносилося рівно 15 кандидатур — 8 були внесені від тодішньої коаліції (ПР, СПУ і КПУ) і сім — від опозиції.
На сьогодні в чинному складі ЦВК не мають свого представництва більшість парламентських фракцій і депутатських груп — БПП, НФ, "Самопоміч", "Воля народу", "Відродження" і РПЛ. Представлені в Центрвиборчкомі лише "Батьківщина" та "Опозиційний блок" (і те, якщо вважати його спадкоємцем "Партії регіонів"). Однак є, наприклад, представник від "Свободи" — Катерина Махницька, хоча ця політсила не має своєї фракції в парламенті.
Незважаючи на те, що згідно із законом президент може внести в парламент будь-якого кандидата в члени ЦВК, якого вважатиме за потрібне, опитані "Апострофом" депутати все-таки вважають, що йому доведеться враховувати думку парламентських фракцій. Як уже писав "Апостроф", коаліція, до якої входять БПП і "Народний фронт", самостійно не здатна ухвалювати законопроекти або проводити кадрові призначення. Тому Петру Порошенко в будь-якому випадку доведеться зважати на позиції інших депутатських фракцій і груп, якщо він хоче, щоб рішення пройшло через парламент.
Як з'ясував "Апостроф", поспілкувавшись із депутатами від різних політичних сил, швидше за все, від кожної з 6 позакоаліційних фракцій і груп буде призначено по одному представнику до складу ЦВК. Решта 6 з 12 необхідних будуть призначені від коаліції. Враховуючи те, що БПП — вдвічі більше НФ, співвідношення членів ЦВК від цих фракцій буде чотири до двох.
Прізвища тих кандидатів у члени Центрвиборчкому, на яких президент зупинив свій вибір, поки не відомі. Як з'ясував "Апостроф", з чинного складу комісії можуть залишитися Андрій Магера, Михайло Охендовський і Жанна Усенко-Чорна.
Охендовського президенту до нового складу Центрвиборчкому запропонувала фракція "Опозиційного блоку", Усенко-Чорну — "Батьківщина", а з Андрієм Магерою переговори проводить "Народний фронт". Магера підтвердив "Апострофу", що мав розмову на цю тему із "фронтовиками" і дав згоду на призначення до нового складу ЦВК.
Утім, депутат від БПП Мустафа Найєм розповів сьогодні на брифінгу, що в "Народному фронті" вагаються щодо кандидатури Магери. "Зараз є спроби збити зі свого посту пана Магеру, це роблять окремі члени "Народного фронту". Ми сподіваємося, що у них вистачить совісті розповісти, чому вони це роблять", — сказав Найєм.
Деякі депутати, опитані "Апострофом", вважають, що саме Андрій Магера є одним з головних можливих кандидатів на посаду голови Центрвиборчкому. У нього бездоганна репутація, він має великий досвід роботи в комісії та відповідні моральні якості. Однак саме це і може зіграти з ним злий жарт. "Андрій Магера хоч і має бездоганну репутацію, але він занадто незалежний", — пояснив "Апострофу" Єгор Соболєв.
Сам Магера вважає, що говорити про його призначення головою Центрвиборчкому занадто рано. Це буде залежати не тільки від того, чи надійде йому така пропозиція, а й від того, чи погодиться він сам, коли ознайомиться з новим складом ЦВК.
Якщо президент планує внести подання щодо зміни членів ЦВК на цьому тижні, то зробить це, швидше за все, у четвер, 12 травня, у так званий "кадровий день". Також цього дня депутати можуть спробувати проголосувати за нового генерального прокурора. Не виключено, що в переговорах з депутатськими фракціями і групами ці питання йдуть в одному пакеті. Це означає, що призначення представників позакоаліційних фракцій і груп до складу ЦВК може бути частиною ширших домовленостей, куди входить і голосування за нового голову Генпрокуратури.