Головне управління розвідки Міноборони України змалювало сценарій масованої атаки Росії на Україну із застосуванням, в тому числі, і ядерних зарядів. Помічник голови Офісу Президента Андрія Богдана, Іван Апаршин, заявив, що першим буде завдано авіаційного та ракетного удару, а потім почнеться сухопутна операція.
За коментарем з приводу реалістичності даних прогнозів, "Апостроф" звернувся до експерта з питань безпеки, ветерана зовнішньої розвідки України, генерал-лейтенанта Василя Богдана.
На кордонах України зосереджені військові формування, чисельністю близько 200 тисяч людей. Вони відповідним чином оснащені – там є і ствольна, і реактивна артилерія, і ракетно-космічні війська. У Російської Федерації є і повітряні сили, оснащені надпотужними військовими літаками. Справа в тому, що ситуація, яка зараз складається у ході російсько-української війни, вимагає інших підходів. Про наявність загрози говорилось давно,
Військові могли зробити такі заяви, аби загострити увагу, підвищити пильність і боєготовність Збройних сил України і нагадати суспільству, що Україна перебуває у стані збройної агресії з боку Російської Федерації. Тому в жодному разі не можна вестися на псевдопацифістські речі, які підкидають або з "Опозиційної платформи – За життя", або інші колаборанти, які, нажаль, досі є в Україні.
Апаршину я порадив би не втручатися у справи Міністерства оборони і Генштабу України. Якщо він виконує якесь розпорядження Офісу Президента з метою вплинути на суспільну свідомість українців, залякуючи їх та схиляючи до "компромісних", а насправді – капітулянтських - угод з Російською Федерацією, то йому там не місце. Ця позиція шкодить українській справі, руйнує репутацію України в очах міжнародної спільноти і лише заохочує агресора до таких дій, про які він говорить.
Але я не думаю, що у нинішній ситуації українське керівництво наважиться до радикальних капітулянтських кроків у війні з Росією. І я не думаю, що Російська Федерація, з огляду на позицію Західного блоку, зважиться на широкомасштабні військові операції стосовно України. Така ситуація може розвиватися лише в тому разі, якщо українська сторона, з огляду на недостатній досвід керівництва країни в політиці, в дипломатії, в управлінні державою допустить якісь помилки, або Захід відвернеться від нас, у що я не вірю принципово.
Ситуація, яка зараз складається у суспільстві, на східному фронті та у глобальному вимірі, свідчить про те, що свідома частина світової громади - і української, в першу чергу - усвідомлює, які є ризики та загрози. Суспільство не сприйме, після всіх втрат і жертв, будь-яку капітулянтську політику.
Росія не наважиться на масовану наступальну операцію. Її позиція полягає в тому, щоб залишити на Донбасі свій військовий контингент, кошмарити Україну через цей Східний фронт і все робити для того, щоб шляхом маніпуляцій, брехливих обіцянок схилити нас до укладення мирової угоди на умовах Кремля. Але я не думаю, що українська сторона колись піде на визнання анексій, контрибуцій та репарацій. Відповідно до заяв чинного президента, головнокомандувача Володимира Зеленського, Україна буде робити все для того, щоб повернути окуповані території, в тому числі анексований Крим.
З іншого боку, в самій Росії процеси розвиваються досить стрімко і не так, як би це хотілося лідеру Кремля Володимиру Путіну. Суспільство російське прокидається, фактично створюється передреволюційна ситуація, коли "верхи не можуть, а низи не хочуть". І зрозуміло, що цю обстановку треба якось врегульовувати. Вони зроблять це силовими методами – розгоном та дубинками. Тому я не виключаю можливості, що Путіну захочеться почати локальну войнушку, аби підняти собі рейтинг та розігріти таким чином імперські амбіції значної частини населення РФ.