Погляд

Список Путіна: чому обмін полоненими вигідний Кремлю

Росія є найбільшим вигодонабувачем обміну 29 грудня

Фото: Getty Images

Те, яким чином відбувалося звільнення полонених бойовиків та "беркутівців", 29 грудня, демонструє, які "димові завіси" законності готові випустити в очі виборцям представники чинної влади задля досягнення своїх політичних цілей. І хоча обмін повернув додому незаконно засуджених терористами громадян, він окреслив програшні лінії, яких буде дотримуватися й надалі українська влада. Також звільнення бойовиків дозволяє їм намагатися впливати на Україну уже в політичному чи громадському полі.

Такі думки висловила "Апострофу" директор Східної правозахисної групи Віра Ястребова.

Для мене надзвичайно важливо, що від цього обміну залежала доля моїх колег-правозахисників Артура та Сави Чуйкових. Вони долучилися до правозахисної діяльності, аби звільнити свою матір Марину. Її визволення сьогодні – надзвичайна радість.

Марина Чуйкова перебувала в полоні та була незаконно засудженою. Її внесли в ці списки лише завдяки правозахисній роботі її синів. Вони пікетували посольство РФ у Харкові. Проводили безліч акцій щодо внесення їхньої матері у списки на обмін. Марина Чуйкова була приватним підприємцем в окупованій Горлівці. Її сини виїхали навчатися у вишах на підконтрольній території. Після окупації переїхали до Харкова. Жінка час від часу їх навідувала. У березні 2017 року її затримали. Приводом слугувало те, що у неї в телефонній книзі був телефон людини, а у тієї особи – контакт із СБУ. У Марини Чуйкової вилучили телефони, кинули її за ґрати. Більше місяця вона перебувала фактично у полоні – більше місяця її не могли знайти. Пізніше діти випадково встановили, де вона перебуває. Жінку відправили до слідчого ізолятора. Вирок так званого суду ЛНР вона отримала лише в 2019 році. За три дні відбулося три суди – першої, апеляційної та касаційної інстанції. Вона отримала вирок в 11 років та фактично уже почала його відбувати. Два роки випробувань і тортур – це дуже складно.

Але ми повинні розуміти, що в цьому обміні домінує Російська Федерація – вона є найбільшим вигодонабувачем. Ми розуміємо що Кремль в особі Володимира Путіна чітко визначився, хто буде фігурувати в списках, і це було максимально пролобійовано. Списки погоджувалися конкретно із Владиславом Сурковим (помічник Путіна, - "Апостроф") із Російської Федерації. Марину Чуйкову включили, ймовірно, через великий розголос й Путін почав турбуватися про те, що його репутація перебуває під загрозою.

Щодо екс-беркутівців, то якби вони не були людьми Кремля, не діяли в інтересах РФ, не вбивали українців, зловживаючи своїм становищем, їх би ніхто не забирав.

Частина обмінюваних людей була засуджена, але вони скористалися правом на помилування. Суди працювали кожного дня, рішення приймали пакетами стосовно людей, які були подані у списках Кремля. Цей "парад" помилувань працював в інтересах окупанта. Тож проти людей, які не були засуджені, припинили кримінальне переслідування з різних формальних причин. В будь-якому разі, покарання за вчинені злочини не відбулося. Це свідчить про те, що юридична система у нашій державі використовується як чинник впливу задля інтересів різних людей.

Посадовими особами в Україні, в тому числі генпрокурором Русланом Рябошапкою, були вчинені дії, які не мають жодного відношення до дотримання законів, представництва інтересів у суді, притягнення до обвинувачення. Для нас зробили таку собі правову димову завісу, нібито все відбулося по закону. Але, на жаль, ми розуміємо, що все це відбувається в інтересах Кремля. Мені не хотілось би малювати сценарій зради національних інтересів. Але ми повинні розуміти наслідки – ми пішли на умови Кремля, фактично легалізували людей зі списку Путіна. Завтра вони можуть безперешкодно повернутися в Україну, а потім розвивати свою політичну, громадську діяльність уже цілком легітимно, у межах правового поля без будь-яких обмежень. І коли українці будуть закидати їм якісь питання, то у них буде чітка відповідь: ви своїм судом, своєю прокуратурою, яких призначив обраний вами президент, прийняли таке рішення.

Обмін продемонстрував ті ризики, з якими ми будемо стикатися надалі. Правоохоронна і судова системи виконують політичні завдання. Коли вони на користь держави і безперечно у межах закону, ми можемо зрозуміти, для чого це робиться. Але зараз ми надали великий карт-бланш Путіну. Обмін позначив певну позицію, якої буде дотримуватися чинна влада.

Враховуючи те, якими тезами апелює Путін щодо дотримання мінських угод – "їх Україна підписала, хай вона їх виконує, ми тут ні до чого", - тут буде таке ж саме. Українська правоохоронна система реабілітувала цих людей – українців, то які до нас питання. Ми були просто містком у цих переговорах, просто забезпечили успіх.

Але слід відзначити, що в таки званих судових органах бойовиків із ув'язненими не церемоняться. Там ніхто не шукає, як здійснити правовий реверанс. Для людей, які лишаються на непідконтрольній території, існують ризики та загрози. І кожного дня квазі-суди та квазі-юридична система слугують лише тому, щоб стримувати опір, залякувати та всіляко впливати на людей. І все це робиться в інтересах Кремля. Близько 20 людей відмовилися повертатися в ОРДЛО. У них можуть бути особисті причини, дехто розуміє, що для нього існує загроза з приводу життя та безпеки. Ми можемо говорити – ці люди розуміють, що там коїться.

Читайте також

Людина справи. Що відомо про новий кейс Коломойського

Сидя в изоляторе, Коломойский коллекционирует уголовные дела

Наша відповідь "Вагнеру"? Чи є реальним сценарій створення приватних армій в Україні

Создание частных подразделений вызвало неоднозначную реакцию у экспертов

Телеграмна війна: чи заблокують ключовий російський месенджер в Україні

Российская соцсеть Телеграм потенциально опасна для Украины