Загроза агресії з боку Росії зберігається, і Заходу слід посилити допомогу Києву. Про те, чому не Україна, а Росія має виконувати Мінські угоди, про сценарії з використанням миротворців на Донбасі, а також про інші цікаві теми "Апостроф" поговорив із колишнім Спеціальним представником США у переговорах щодо України (2017-2019 роки) Куртом ВОЛКЕРОМ.
- Деякі оглядачі стверджують, що між адміністрацією Джо Байдена та Банковою є розбіжності в оцінці нинішнього рівня російської загрози та деяких кроків української влади у внутрішній політиці. Що ви про це думаєте?
Ці речі обговорюються американською адміністрацією та українською владою, і я не вважаю, що існує неузгодженість в оцінці рівня російської. Обговорення ведеться довкола того, що робити з ескалацією напруги довкола України, і що ви робитимете далі, адже ніхто напевно не знає, як далі розвиватимуться події. Думаю, важливо повідомляти про нашу впевненість у власних силах, ми також маємо велику впевненість у можливостях України, і це обов'язково треба пояснювати суспільству. Тобто, російську загрозу, звісно, треба сприймати серйозно, але ми маємо показувати нашу єдність та впевненість.
- Чи достатньою є допомога Заходу в наших умовах? Що ще ми можемо отримати для посилення обороноздатності України?
Я б хотів бачити більше допомоги, звісно – я завжди був впевнений, що треба більше. Але я дуже задоволений, що рівень підтримки обороноздатності України з боку Заходу зростає, надходить різноманітна допомога, і швидкість її доставки значно зросла. Дуже добре й те, що США розміщує додатковий контингент своїх військових у країнах-членах НАТО, що знаходяться неподалік України – в Польщі, Румунії, Німеччині. Гадаю, можна зробити більше, і швидше. Сподіваюсь, США продовжать допомогу в тому ж дусі, як вони це роблять зараз. Хочу наголосити і на діях деяких інших членів НАТО - Франція надіслала свої війська до Румунії, Велика Британія надіслала багато зброї Україні, також вона надсилає своїх військових для навчання ЗСУ, Канада надішле ще більше своїх військових інструкторів – все це робиться, щоб продемонструвати не лише американську, а й багатонаціональну підтримку Україні
- Кілька днів тому міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба анонсував створення тристороннього альянсу України, Польщі та Британії. Який потенціал може мати таке об'єднання?
Україна має вітати будь-чию допомогу та користати з цього – Велика Британія, Польща, Канада, США і так далі, я не вважаю, що у згаданому вами тріо є щось "магічне", є багато держав, які хочуть допомогти Україні, і важливо вітати допомогу будь-кого з них.
- Нещодавно з'явилась інформація, що адміністрація Джо Байдена наполягає на виконанні Україною політичної частини Мінська. Це правда? Що Україна має робити, якщо виконання Мінська дестабілізує політичну обстановку в Україні?
Гадаю, тут маємо справу з "припущенням на припущенні", тобто постановка питання надто теоретична. Варто сказати, що Україна зробила практично все, що могла для виконання Мінських домовленостей в той час я к Росія окупує її територію. Неможливо говорити про амністію, вибори, впровадження особливого статусу, поки окупація триває. Наразі вами зроблено стільки, скільки це можливо в нинішніх умовах. Наразі я не бачу тиску на Україну, щоб змусити її робити більше, в той час як Росія не зробила нічого. Виходячи з цього, навряд чи можливий розвиток внутрішньополітичної нестабільності в Україні. Думаю, українці єдині в питанні територіальної цілісності свої держави, прагнуть зробити для досягнення миру все, що можуть, одночасно наполягаючи на виведенні російських військ з окупованих територій, припиненні підтримки Кремлем незаконних збройних формувань на Донбасі та стійкому припиненні вогню, на що Москва свого часу погодилась, але ніколи не виконувала.
- Кілька років тому назад ви пропонували залучити до вирішення конфлікту на Донбасі миротворці ООН. Чи є така можливість зараз?
Так, відповідну пропозицію зробили США у 2018 році, тоді я працював над цим. Ідея була в утворенні часового проміжку між російською окупацією та повернення Україні її території, якщо Росія вимагала б часу для того, щоб прибрати свої війська з Донбасу та не хотіла, щоб ЗСУ негайно відновили контроль над окупованими територіями. Миротворці могли б посприяти безпеці та стабільності, свободі пересування. Тоді можна було б говорити про місцеві вибори та старт виконання політичної частини Мінських домовленостей. Росія відкинула такий варіант. Думаю, це досі актуальна ідея, і якби Росія була готова до цього -Захід був би знову відкритий до такого варіанту, але позиція Кремля не змінилась.
- Чи бачите Ви якісь альтернативи Мінським домовленостям?
Це чудове питання, але головна проблема в тому, чи захоче Росія закінчити війну. Якщо вона зробить це – тобто виведе війська, загалом повністю нормалізує обстановку – тоді будь-які формати можуть бути використані, щоб обговорити фінальні умови миру. Це можуть бути двосторонні перемовини, "Мінськ", Нормандський формат – що завгодно, але все починається з рішення Росії закінчити війну, зараз ми бачимо протилежне – Москва хоче ї продовження.
- Чи може відбутися широкомасштабне вторгнення Росії в Україну?
Воно вочевидь імовірно, Росія зосередила війська для нового вторгнення в Україну, вони хочуть цього. Але такий варіант буде дуже болючим для Росії, буде велика кров, це явно не в інтересах Москви. Я сподіваюсь, що міжнародна увага, яка прикута до цієї загрози, змусить Путіна зупинитись.