Видання The New York Times повідомило, що в одному із секретних пунктів "Плану перемоги" президент України Володимир Зеленський начебто попросив у США далекобійні ракети "Томагавк" з дальністю 2400 км.
Інформація одразу ж облетіла усі західні ЗМІ. Не залишилась осторонь і Росія. Пропагандисти теж почали обмусолювати цю тему на своїх ток-шоу.
Цей факт змушений був прокоментувати сам президент України: "Коли багато країн почали підтримувати план перемоги, ви бачите, що зараз відбувається в медіа, — вони сказали, що Україна хоче чи хотіла отримати багато ракет, таких як Tomahawk тощо… Як розуміти ці повідомлення? Отже, це означає, що між партнерами немає нічого конфіденційного", - сказав Зеленський.
"Апостроф" поцікавився у військово-політичного оглядача групи "Інформаційний спротив" Олександра Коваленка, наскільки реально Україні отримати "Томагавки" та як вони нам зможуть допомогти.
Олександр Коваленко скептично поставився до інформації The New York Times.
"Скажіть мені, де саме президент підтвердив, що був запит на "Томагавки"? В його словах було звинувачення партнерів у відсутності конфіденційності. Але Зеленський не сказав, що був запит на "Томагавки". Я не читав "План перемоги" президента і не міг його читати, бо в мене нема до нього допуску. Але в мене великі сумніви з приводу того, що там був запит на "Томагавки". Мені дуже важко уявити, що хтось порадив Зеленському включити в план далекобійну зброю.
Так, "Томагавк" — крилата ракета, високоефективна, хоча і дозвукова, але дуже складна для перехоплення засобами ППО. При всьому цьому вона підпадає під експортні обмеження, бо жодна зброя не йде на експорт із зоною ураження більш ніж 300 км. Ми не отримаємо жодної зброї з дальністю більше 300 км.
Другий момент. Я не розумію, хто міг порадити президенту включити в "План перемоги" "Томагавк", тому що у нас немає авіаційної платформи запуску, немає сухопутної платформи запуску. Це виключно ракета морського запуску. ЇЇ запускають або з підводних човнів, або з есмінців. Виникає питання, щоб використовувати "Томагавки" ми повинні були вимагати і есмінці?
Ще питання. Як есмінець зараз потрапить в Чорне море, бо діє Конвенція Монтре? І навіть, якщо ми уявимо собі фантастичний сценарій, що есмінець зайшов у Чорне море, яка гарантія, що по ньому не будуть завдавати удари. Сьогодні майже кожного дня по портовій інфраструктурі Одеси прилітають "Іскандери" і не тільки. У Росії ще є протикорабельні ракети "Онікс". Виникає питання, як швидко буде знищений цей дороговартісний есмінець? Як швидко він доєднається до ракетного крейсера "Москва" на дні Чорного моря?
Думаю, що The New York Times запустили цю інформацію для того, щоб дискредитувати Україну, мовляв, Україна так багато хоче, така ненажерлива. The New York Times ніколи у мене не викликав довіри. У них завжди якась відверта брехня публікується, починаючи ще з 30-х років минулого століття, коли вони виправдовували Голодомор в Україні і писали, що в нас просто в деяких регіонах нестача їжі, а так все нормально. За що вони ще й отримали Пулітцерівську премію.
Мені здається, що це стаття більш направлена на дискредитацію України, а не на допомогу. І в контексті того, що антиукраїнські наративи з’являються в американському інфопросторі, я не здивуюсь, що за цим можуть стояти не просто агенти Кремля, це можуть бути представники Республіканської партії трампістського крила, бо серед них найбільша кількість українофобів".
