Вперше за майже 30 років на Кубі спалахнули масштабні протести по всій країні. На вулиці вийшли тисячі людей в двадцяти містах Острова Свободи. Пік протестів прогнозується на ці вихідні. У відповідь президент Куби Мігель Діас-Канель також закликав своїх прихильників вийти на вулиці, щоб протистояти протестуючим. На масові протести вже відреагував Байден, заявивши, що США "підтримують кубинський народ і його наполегливий заклик до свободи і позбавлення від трагічних лещат пандемії і від десятиліть репресій і економічних страждань". У чому полягає ключова причина протестів, чи скористаються США ситуацією щоб позбутися недружнього комуністичного режиму в своєму "підчерев'ї", розбирався "Апостроф".
Чому спалахнули протести на Кубі?
Протести на Кубі почалися 11 липня в місті Сан-Антоніо-де-лос-Баньос, розташованому в 26 км від Гавани, а потім швидко поширилися по всій країні. Специфіка країн Латинської Америки така, що завжди на якусь одну проблему, що стала причиною мітингів, як сніжний ком наростає безліч інших. Наприклад, якщо хтось виходить з плакатами вимагаючи тотальної вакцинації населення і посилення заходів проти ковіду перед початком в світі третьої хвилі захворювання - як це трапилося на Кубі - тут же приєднуються люди, які виступають за вирішення якихось політичних, соціальних і економічних проблем
Як зазначає доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені І.І. Мечникова Катерина Вакарчук, багато в чому рушійною силою цих акцій стала молодь, яка критично ставиться до архаїчної авторитарної системи влади.
"На сьогодні на Кубі накопичилося безліч проблем. Одночасно з цим, виросло покоління людей, яке вже знає, що таке інтернет і цивілізований світ. Це покоління - зовсім інші люди, і для них жити далі за застарілими доктринам комунізму вже неможливо. Раніше кубинському суспільству була надана оболонка реформ у вигляді розмежування влади. Тепер замість генсека є і президент, і прем'єр-міністр, і в цілому все було запропоновано красиво, з'явився навіть перелік прав для приватних підприємців. Але це є мізерними змінами", - розповіла Катерина Вакарчук "Апострофу".
Утім, слід повернутися до ситуації з кубинською молоддю. Політолог Віталій Кулик зазначає наступну тенденцію: є ціле покоління кубинців віком 25-35 років, для яких немає майбутнього на острові, так як весь бізнес і вся влада знаходиться в руках партійної номенклатури, військових і так званих революційних династій. І тому "соціальні ліфти" фактично не працюють, внаслідок чого багато кубинців буквально виживають виключно за рахунок переведення грошей з США.
Ситуація загострилася через пандемію коронавірусу. Кубинська медицина, яка традиційно вважається однією з кращих в світі, не витримала. "Система охорони здоров'я на Кубі завжди живилася грошима ззовні. В тому числі і завдяки коштам від мігрантів з США. А оскільки санкції, які запровадив Дональд Трамп, в тому числі на ввезення валюти в Кубу, продовжують діяти, то у місцевої медицини закінчуються ресурси", - пояснює Вакарчук.
Цікаво, що Куба - єдина країна в Латинській Америці, що випустила свою вакцину, що пройшла всі етапи перевірки та ліцензування. Однак економіка острова не справляється з навантаженням: в результаті, на сьогодні вакциновано лише 2 з 11 мільйонів населення. До того ж, як зазначає Катерина Вакарчук, на Кубі спостерігається сплеск інших захворювань - закінчуються медикаменти і населення немає чим лікувати.
У скарбничку причин для нестабільності на Кубі додається і відсутність туристів в країні. Це завдало серйозного удару по бюджету півострова.
"Ще одна важлива причина, яка пов'язана з економічним занепадом в країні - Венесуела перестала продавати за пільговою ціною енергоносії. Раніше, коли президентом Венесуели був Уго Чавес, діяла програма, по якій країни комуністичного блоку отримували нафту і газ майже за собівартістю. Зараз ця програма не працює і на Кубі вимикають світло по 30 разів на добу. Природно населення бушує і невдоволено", - пояснила Вакарчук.
Чи втрутиться Вашингтон або "глибоко затурбується"?
На тлі протестів важливо розуміти позицію головного гегемона даного регіону - США. Як вважає доктор політичних наук і фахівець із зовнішньої політики Штатів Сергій Галака, особливих передумов для різких дій Вашингтона зараз не передбачається, хоча рішення "кубинського питання" для них - в пріоритеті.
"Швидше за все, що США заявлять про стурбованість, висловлять протест, можливо будуть якісь акції з пропагандою, часткове підігрування активній кубинській діаспорі, але поки що вони не підуть на якісь зовнішні активні дії. Це буде не по-байденовскі. Нинішній господар Білого дому - апологет вкрай обережної зовнішньої політики. Американці поки що будуть вичікувати, і шукати хоча б середньострокову перспективу в протестах, а вже потім приймати рішення", - зазначив він.
Справа в тому, що інтервенція США в Кубу відкрила б ящик Пандори, оскільки це стало б порушенням відомої "джентельменської" угоди 1962 року зі СРСР, досягнутої заради дозволу Карибської кризи.
"Її суть зводилася до того, що СРСР забирав свої ракети з Куби, а США обіцяли через структури НАТО вирішити питання вивезення ракет з Туреччини (чого, втім, не відбулося, -" Апостроф ") і дали гарантію ненападу на Кубу. Американці дотримувалися цієї угоди 59 років, і я не думаю, що зараз США вирішить її порушити. Тому інтервенція США в Кубу - це малоймовірно. Тим більше, навряд чи Байден, виводячи війська з Афганістану, рішиться на вторгнення в Кубу", - вважає Галака.
Інша справа, зазначає експерт - ймовірність певної корекції поведінки Вашингтона.
"При Обамі демократи відкрили посольство на Кубі, а за Трампа почали знову рвати зв'язки, загвинчувати гайки, вводити санкції. Можливо, Байден піде по більш гнучкому шляху, розм'якшуючи режим зсередини, підшукуючи на майбутнє якісь опозиційні сили. Думаю, що американці вичікують, щоб зрозуміти, наскільки серйозний там рівень протестів, і на кого можна буде спиратися, оскільки зараз на Кубі немає структурованої опозиції в класичному вигляді. На острові працює дуже ефективна служба безпеки, і всі пориви створити опозицію вони припиняли на корені", - пояснив "Апострофу" експерт.
Байден не хоче порівнянь з Обамою
Утім, є один важливий момент: кубинські протести парадоксальним чином для США є внутрішньополітичною проблемою. Як розповів "Апострофу" директор Центру міжнародних досліджень Володимир Дубовик, не варто забувати про велику діаспору кубинців в Штатах, а також те, що Республіканська партія намагається пресингувати Байдена в цьому питанні.
"Представники Республіканської партії говорять про те, що Адміністрація Байдена проявляє м'якість, і Байден повернувся до політики Обами, яка полягала у відкритті відносин з Кубою. Байден поки навіть не скасував ті жорсткі санкції, які були введені Трампом проти Куби. Тобто насправді, ні про яку м'якість щодо Куби годі й казати. Але тим не менше республіканці намагаються пов'язати Байдена з Обамою і заявляють, що необхідно проявляти жорсткість відносно Куби, допомогти скинути кубинському народу режим, а демократи цю жорсткість, на думку республіканців, не виявляють", - розповів експерт.
Також, зазначає Дубовик, доречно згадати і про важливість штату Флорида, де проживає значна кількість вихідців з Куби, які, як правило, підтримують жорстку політику щодо острова, своєї історичної Батьківщини.
"Діаспора з Куби вплинула на результати президентських виборів у 2020 році, коли демократи програли Флориду. Голоси вихідців з Куби і Венесуели зіграли ключову роль, тому що вони звинувачували демократів в тому, що вони дуже м'яко реагували на авторитарні режими цих двох країн", - пояснює експерт.
Тінь китайського дракона
Через американські санкції багато компаній не хочуть ризикувати і не відкривають свій бізнес на Кубі. Але цю ізоляцію можуть "пробити" китайці.
"Якщо компанія веде бізнес на Кубі, то відповідно такі компанії підпадають під американське правосуддя. Не кожна компанія - навіть іспанський бізнес, який зараз вкладається в туристичну інфраструктуру на півночі Куби - буде готова ризикувати можливістю судових позовів і накладенням арешту на свої активи в США. Тому тут найчастіше мова йде про середній бізнес і офшорні компанії, які служать "прокладками" для приходу капіталу на Кубу. Однак зараз досить активно на кубинському ринку просувається Китай і готовий конкурувати з іспанцями в туристичному бізнесі, тому я не виключаю що в цих сферах Китай дасть нове дихання приватному бізнесу", - зазначив Віталій Кулик.
У свою чергу, Сергій Галака вважає, що шлях до демократизації Куби лежить через економічні реформи, як це, наприклад, сталося у Рауля Кастро за часів президентства Обами.
"Тоді на Кубі почали відкривати туристичні комплекси, створювати кооперативи по типу "непівських". Тобто почалося накопичення первинного капіталу. І з часом з цих процесів міг вирости середній клас - більш креативний, який став би висувати певні політичні вимоги. Але це справа не одного дня. А оскільки за часів Трампа реформи на Кубі під тиском американців були заморожені, то чи буде готовий до якихось реформ новий кубинський лідер - невідомо. Поки що ходять чутки, що Рауль Кастро полетів до Венесуели просити підтримки нафтою або іншими ресурсами. Тому подивимося. Події тільки почали розвиватися", - повідомляє експерт.
Чи скинуть режим комуністів?
Як зазначає політолог Віталій Кулик, мобілізація протестів, швидше за все, випаде на ці вихідні. Однак шансів, що ці акції знесуть нинішній режим, практично немає, оскільки запас міцності у влади - величезний.
"Ця хвиля протестів, швидше за все, не закінчиться зміною режиму. Але можливо, що відбудуться певні пом'якшення і поступки з боку уряду. Зокрема, я прогнозую що буде зменшений корупційний контроль з боку держави над бізнесом", - прогнозує експерт.
За словами Кулика, основний тригер протестів на Кубі не політичний, а соціально-економічний. І якщо керівництву країни вдасться витримати 1-2 місяці без відключення електроенергії і забезпечити поставки пального в обхід санкцій, то невдоволення вдасться погасити. Втім, політолог вважає, що вже за лічені місяці, вже восени, слід очікувати нову хвилю протестів, яка вже дійсно може привести до зміни режиму. Але тут є "вилка".
"Є інформація, що в нинішні події можуть втрутитися силовики, оскільки чинний президент (Мігель Діас-Канель займає цю посаду з моменту її створення в 2019 році, - "Апостроф") не видається сильною і вольовою людиною. Його можуть замінити на військового або на людину, яка буде здатна до жорстких рішень. І тоді буде закручування гайок з усіма витікаючими наслідками. Ще один сценарій - це зміна режиму, конституційні поступки, або навіть бунт, який знесе комуністичний режим. Але це малоймовірно", - вважає Кулик.
Але є ще один хитрий сценарій, за допомогою якого Гавана може випустити пар в країні. Йдеться про випуск з країни незадоволених. "Їм можуть дозволити виїхати до Мексики й інших країн для їх подальшої міграції в США. Аналогічний механізм був використаний після протестів 1994 року, коли Фідель Кастро дав виїхати в США більше 30 000 кубинців. Втім, з часом режим на Кубі все одно буде приречений, якщо він не піде на трансформацію", - підкреслив експерт.
