У Штатах навколо чергового замаху кандидата республіканців спалахнув факультативний скандал. Ілон Маск у мережі X, коментуючи питання одного з користувачів: «Чому вони хочуть вбити Дональда Трампа?» - написав: «І ніхто навіть не намагається вбити Байдена/Камалу».
Погодьтеся, звучить як пропозиція, та ще з вуст людини, здатної оплатити будь-яке замовлення. Хоча, напевно, бізнес-геній, який своєю активною підтримкою Трампа виклопотав собі у майбутній адміністрації посаду голови комісії з оцінки ефективності уряду, просто коряво намагався наголосити на джентльментстві своїх соратників, на відміну від дикості опонентів, готових піти на вбивство. І справді, з урахуванням наявності в лавах трампістів різного роду радикальних і до зубів озброєних угруповань на кшталт Proud Boys можна було б очікувати неприємностей, скоріше, з цього боку. Втім, гонка ще не закінчилася, і статися може будь що, не дай бог, звичайно: двох замахів і заміни по ходу кампанії головного кандидата більш ніж вистачає, щоб називати ці вибори екстраординарними.
Цього разу не було разючих картинок з кулаком, і сам по собі повтор сюжету нагадує поганий сон, тому складно судити, наскільки другий випадок здатний повернути адекватність кампанії Трампа, яка пішла юзом вже під час дебатів з Камалою Гарріс. Тим більше, що за короткий час до замаху Трамп навіщось вирішив плюнути проти вітру та образити мільйони шанувальників співачки Тейлор Свіфт, заявивши, що ненавидить мега-зірку, яка підтримала Камалу. Махнув рукою на голоси молодих, які його і так не дуже, і молодих жінок, зокрема, які його зовсім не дуже?
Історія з другим замахом має особливий, український вимір, оскільки затриманий Раян Рут відчував себе совістю американського народу та всіляко демонстрував своє прагнення допомогти Україні. Поки невідомо, що спонукало людину, яка у 2016 році проголосувала за Трампа, через вісім років спробувати того прикінчити, але не виключено, що проукраїнські мотиви відіграли свою роль: з невиразних сигналів від кандидата в президенти зрозуміло лише те, що вона хоче переговорів між Путіним і Зеленським і відмовляється говорити про перемогу України, а його молодший партнер з виборів, Джей Ді Венс, зовсім штовхає путінський план «обліку ситуації на землі» та примусового нейтралітету України. Те, що російська пропаганда всіляко просуватиме тезу про український слід у замаху, не викликає жодних сумнівів, - вже просуває. А у Трампа Україна – хворий мозоль.
Від організованого демократами шквала звинувачень у роботі з росіянами під час виборчої кампанії 2016 року, а з росіянами – це апріорі проти України - до імпічменту 2019 року за спробу натиснути на українське керівництво з метою отримати компромат на Байдена, будь-яке вторгнення української теми в життя Дональда виявляється пов'язане з якимись неприємностями. А тепер, виходить, просто із загрозою самого життя. Як у росіян ходить мем про «англійку», яка вічно «гадить», Трампу можна нарікати на «українку». Від лідера, настільки сконцентрованого на власній винятковій цінності, Україні після цього наївно було б чекати неупередженого підходу.
Це ще один аргумент на користь того, що Гарріс, напевно, буде для нас кращою як переможиця, про що, звичайно, політичне керівництво України ніколи не скаже і правильно зробить. Дві інші підстави побоюватися повернення Дональда Трампа до Білого дому виглядають не менш серйозними.
Перше: небезпека хаотизації американської політики. Злопам'ятний Трамп обіцяє розібратися з усіма своїми кривдниками часів президентства Байдена, а їхні сотні та тисячі на різних посадах, і неприємності гарантовані, зокрема, Міністерству юстиції та ФБР. Параліч влади у Вашингтоні для України смертельно небезпечний, згадаємо на півроку заморожену лідером республіканської більшості у нижній палаті Майклом Джонсоном допомогу, до речі, з подачі того ж Трампа.
Друге: 45 президент і претендент на 47 президентство Дональд Трамп не дуже товаришує з реальністю. Ось буквально у тому сенсі, як Ангела Меркель говорила про Путіна. Ні той, ні інший фізично не здатні визнавати поразки. Трамп не втомлюється розповідати, як у нього вкрали перемогу у 2020 році, а після провалу на дебатах із Камалою Гарріс заявив про свій унікальний тріумф. Мати справу з такими людьми неможливо: ваші картини світу завжди будуть радикально розходитися, не кажучи вже про те, що роздутий нарцисизм ставить їх самих у самому центрі будь-яких композицій.
Але українець мріє, а американський виборець втілює. Шанси на виграш Трампа, як і раніше, надзвичайно високі, і якщо він знову стане президентом, пристебніть ремені.
