Президент Володимир Зеленський чекає від нового глави Національного банку України Кирила Шевченка збереження макроекономічної стабільності та ефективних заходів у боротьбі з коронакризою. При цьому поки незрозуміло, якими саме методами будуть досягатися ці цілі. Якщо новий керівник регулятора продовжить курс свого попередника Якова Смолія, він ризикує увійти в конфлікт з радою Нацбанку і особисто з його головою Богданом Данилишиним. Журналіст "Апострофа" Віктор Авдєєнко розбирав можливі сценарії.
Президент Володимир Зеленський 20 липня представив співробітникам Національного банку України (НБУ) їхнього нового керівника Кирила Шевченка.
Нагадаємо, Верховна Рада 3 липня звільнила колишнього главу Нацбанку Якова Смолія, який сам подав у відставку, пояснивши своє рішення "систематичним політичним тиском".
Заміну Смолію знайшли не відразу. Як раніше писав "Апостроф", на пост глави регулятора президент - а саме він згідно із законом вносить до парламенту подання на призначення і звільнення керівника НБУ - розглядав кілька кандидатур, при цьому фаворитами вважалися глава державного "Укргазбанку" Кирило Шевченко і глава ради Нацбанку Богдан Данилишин.
Президент зупинив свій вибір на кандидатурі Шевченка, і 16 липня Рада проголосувала за його призначення.
Представляючи нового главу НБУ, Володимир Зеленський заявив, що Нацбанк повинен бути "стовпом макроекономічної стабільності". Президент підкреслив, що НБУ, залишаючись незалежним регулятором, повинен працювати на довгострокове економічне зростання. Глава держави також поставив перед Кирилом Шевченком завдання сприяти виходу вітчизняної економіки з кризи, зумовленої поширенням коронавірусу.
У свою чергу, новий глава Нацбанку окреслив основні пріоритети своєї майбутньої роботи. Серед них він назвав відновлення кредитування економіки, скорочення кількості "поганих" боргів у банках, збереження макрофінансової стабільності, а також продовження співпраці з міжнародними партнерами (очевидно, в першу чергу це стосується Міжнародного валютного фонду).
Підтримка замість критики
За словами джерела "Апострофа", присутні на церемонії досить позитивно сприйняли промова Кирила Шевченка, чого не можна сказати про виступ глави ради НБУ Богдана Данилишина. "Багато хто сприйняв його з почуттям сорому і обурення", - сказало джерело.
Нагадаємо, Богдан Данилишин неодноразово критикував політику Нацбанку під керівництвом Якова Смолія, і останній вже після звільнення дав зрозуміти, що саме конфлікт із першим і був тим самим "систематичним політичним тиском", про який він заявив у своїй заяві про відставку.
Як зазначив у розмові з виданням експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Єгор Киян, Богдан Данилишин та Яків Смолій займали діаметрально протилежні позиції щодо того, якою має бути політика Національного банку. Що стосується Кирила Шевченка, то, судячи з його риторики, він перебуває десь посередині між цими двома позиціями. Тому, за словами експерта, є надія, що конфронтації між ним і Богданом Данилишиним вдасться уникнути.
"У Данилишина є знання, у нього є бачення, але Шевченко - людина нова в НБУ, і йому потрібна підтримка, а не критика. Але, якщо при кожному новому главі НБУ займатися критикою, це було б, принаймні, дивно. Якщо людина нічим, крім критики, не може займатися, то, можливо, йому було б логічніше змінити рід діяльності", - висловив думку фахівець.
При цьому один із співрозмовників видання, близький до банківського сектору країни, який побажав залишитися неназваним, не виключив, що конфлікт між Данилишиним і Смолієм міг бути не стільки професійним, скільки особистим.
Тому зараз складно спрогнозувати, якими будуть відносини між Кирилом Шевченком і радою НБУ на чолі з Богданом Данилишиним.
Як зазначив інвестиційний банкір і фінансовий аналітик Сергій Фурса, Богдан Данилишин особливо не впливає на політику регулятора, і нікому не заважає, якщо він просто робить якісь заяви (згідно із законом рада НБУ не має права втручатися в роботу Нацбанку, - "Апостроф"). "Але, по-хорошому, його потрібно прибрати", - заявив експерт виданню, додавши, що особисто він сумнівається, що його найближчим часом звільнять з посади голови ради.
Та й звільнити його, насправді, непросто.
"Рада Нацбанку є незалежним органом. Подобається мені Данилишин чи не подобається, - у нього є посада, у нього була підтримка більшості членів ради і, до тих пір, поки у нього ця підтримка є, він буде працювати", - сказав у коментарі "Апострофу" виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
При цьому, вважає він, у цілому в раді НБУ не спостерігалося якоїсь однозначної позиції щодо політики Нацбанку. "Мені здається, вона (рада) могла би приносити більше користі. З багатьох питань його критика була обгрунтована, але він генерував таку кількість необгрунтованої критики, що конструктивна критика за всім цим губилася і сприймалася просто як протистояння. Я думаю, що рада могла б бути більш конструктивною, а в неконструктивності значну роль грала саме позиція Данилишина", - говорить Гліб Вишлінський.
При цьому експерт нагадав, що кожен член ради НБУ призначений на певний строк, і, якщо дотримуватися букви закону, потрібно кожному з них дати можливість допрацювати до закінчення терміну повноважень. Наприклад, Богдана Данилишина призначили до ради 24 жовтня 2016 року терміном на сім років.
Однак, як зазначив Сергій Фурса, голова ради може втратити свою посаду (зберігши місце в раді), в разі появи в складі ради нового члена і, відповідно, якщо внаслідок цього в ній зміниться баланс сил.
До ради Нацбанку входять дев'ять членів - по чотири призначаються президентом і Верховною Радою, а глава НБУ є членом ради за посадою. У липні закінчується строк повноважень члена ради НБУ Віри Ричаківської - вона була призначена за квотою парламенту 7 липня 2016 року терміном на чотири роки. При цьому, коли народні депутати знайдуть час для здійснення ротації свого представника в раді Національного банку, невідомо.
Зберегти команду
Але, цілком можливо, що ніякого конфлікту між правлінням і радою Нацбанку не буде. Наприклад, якщо політика регулятора буде змінена.
На сьогодні експерти та інсайдери досить стримано коментують можливий курс Нацбанку при новому керівнику. У багатьох є надія, що політика НБУ не зазнає серйозних змін.
А в цьому випадку було б логічно зберегти на своїх місцях нинішніх членів правління.
"Поки, чим більше представників старої команди залишиться, тим більше буде впевненості у західних партнерів, що курс радикально не зміниться. Відповідно, чим менше людей зі старої команди залишиться, тим більше буде підозр, що політика регулятора зазнає кардинальних змін", - говорить Єгор Киян.
"Якщо ми говоримо про економіку України, довіру інвесторів, то, звичайно ж, було б доцільно залишити (нинішніх членів правління)", - погоджується Сергій Фурса.
За словами Гліба Вишлінського, щодо членів правління діє та сама норма, що і стосовно членів ради НБУ. "Нам потрібно навчитися з повагою ставитися до закону і до контрактів", - заявив експерт.
За його словами, в законі про Національний банк, прийняття якого, до речі, було одним із зобов'язань нашої країни перед Міжнародним валютним фондом (МВФ), встановлено механізм ротації членів правління через тривалість контрактів із кожним із них. "Повинні бути незалежні інституції. Не можна зносити все керівництво при зміні президента або уряду, щоб вони (члени правління, - "Апостроф") виконували передвиборні обіцянки відповідного президента або уряду", - підкреслив Гліб Вишлінський.
Експерт нагадав, що термін контракту закінчився тільки у заступника голови правління Олега Чурія (контракт закінчився 10 липня 2020 року, і рада Нацбанку відмовилася підписати з ним новий контракт, - "Апостроф"), і керівник НБУ має право запропонувати раді нову кандидатуру (при цьому він може подати на затвердження і кандидатуру Чурія).
"Що стосується інших членів правління, то було б неправильно їх звільняти: Сподіваюся, він (Кирило Шевченко) цим шляхом не піде", - резюмував експерт.
