Вступити до Кембриджу у Білій Церкві або до Оксфорду в Ірпені? Таке питання незабаром може звучати не як сюрреалістичний жарт, а реальний план на майбутнє. Справа в тому, що на днях Кабмін дозволив іноземним вузам відкривати свої філії в Україні і розписав процедуру, як це можна зробити. Чи означає це, що в Україні дійсно незабаром можуть з'явитися філії провідних світових вузів і як така конкуренція вплине на систему вітчизняної вищої освіти - з'ясовував "Апостроф".
Що дозволив Кабмін
Стаття 33 закону України "Про освіту" уповноважувала уряд розробити порядок створення територіально відокремлених структурних підрозділів установ вищої освіти. В кінці березня Кабмін схвалив таку постанову.
Згідно з цим документом, дозвіл на створення філії іноземного вузу видає Міносвіти. Для цього вузу необхідно буде подати до міністерства повний пакет документів. Але дозвіл видадуть не всім бажаючим: передбачені обмеження для вузів з країни-агресора і освітніх установ з дуже низьким міжнародним рейтингом.
Правда, щодо рейтингу є один невеликий нюанс. Кабмін у своїй постанові орієнтується на три основних рейтинги: QS World University Rankings, The Times Higher Education World University Rankings, Academic Ranking of World Universities - World Top 500 Universities. Вуз, який хоче зайти в Україну, повинен бути не нижче 3000-го рядка в одному з цих рейтингів. Але... 3000-го рядка в жодному з цих рейтингів просто немає. Відповідно, рейтинг вузу де-факто не стане перешкодою для його появи в нашій країні.
"Унікальна" ніша
За словами заступника міністра освіти Андрія Вітренка, уряд відкрив кордони в рамках інтеграції української вищої освіти в Європейський освітній простір.
"Щоб стати на крок ближче до Європейського союзу, ми відкриваємо нові кордони. Найкращі світові практики сфери вищої освіти будуть реалізовуватися і в українських університетах", - зазначив Андрій Вітренко.
Але ось питання: чи не "вб'є" в конкурентній боротьбі таке сусідство українську систему вищої освіти? Наприклад, зараз багато українських абітурієнти переїжджають до Польщі, щоб здобути освіту в ЄС і диплом європейського зразка. Якщо в майбутньому, для отримання європейського диплому навіть з країни не доведеться виїжджати, то нескладно здогадатися, яким вузам українські студенти будуть віддавати перевагу.
Втім, за словами експертів, причин для занепокоєння у українських вузів немає.
По-перше, "Коли випускники шкіл їдуть поступати в польські університети, вони, перш за все, хочуть поїхати в Польщу. Можливість отримати польський диплом в Україні - не те ж саме. Тому радикально нічого не зміниться", - говорить "Апострофу" екс- міністр освіти Сергій Квіт.
По-друге, в українських ВНЗ, за словами екс-глави УЦОЯО Ігоря Лікарчука, є своя "унікальна" конкурентна ніша, в якій їх не так просто буде посунути.
"Більшість наших університетів вже давно орієнтовані на прийом і навчання кого завгодно, а не на відбір найкращих студентів, - нарікає Лікарчук. - Якщо подивитися на середній бал ЗНО, з якими абітурієнти вступають до університетів, то стає сумно. Адже цей середній бал ледве ледве переходить за 100. Це означає, що абітурієнт практично нічого не знає, але його все одно беруть".
Чому так відбувається? "Просто наша вища освіта - великий соціальний проект. Близько 80% випускників шкіл стають студентами. Це не нормально. У Західній Європі не більше 30% випускників шкіл стають студентами", - додає Сергій Квіт.
По-третє, освіта в провідних закордонних вищих навчальних закладах - задоволення не з дешевих.
"У хороших університетах, які займають високі місця в міжнародних рейтингах, вартість підготовки по кожній освітній програмі дуже висока", - зазначає Лікарчук.
Немає грошей - немає освіти
І саме фінансова сторона питання - фактор, який ставить під сумнів вірогідність появи в Україні в принципі філій серйозних університетів. Адже для того, щоб іноземні вузи були зацікавлені працювати в Україні потрібен ринок, потрібні ті, хто заплатить за цю освіту. А відповідно до тенденцій останніх років, кількість студентів у вищих навчальних закладах України з року в рік скорочується. Відповідно, і платити за навчання готові все менше людей.
"З огляду на демографічні та економічні умови, я в принципі не вірю в те, що Україну заполонять філії іноземних університетів. Немає ні відповідної кількості випускників шкіл, ні грошей, щоб за це платити", - написала на своїй сторінці в Facebook екс-заступник міністра освіти Інна Совсун.
"Фішка" в тому, що і раніше в Україні ніхто не забороняв іноземним вузам відкривати тут свої філії. Наприклад, в країні з 1994 року діє українсько-польський "Центрально-Європейський університет".
"І раніше не було суто юридичних перешкод відкривати філії зарубіжних університетів в Україні. Були перешкоди економічні і соціально-політичні. Але ж вони і залишаються, а постанова Кабміну не прибирає ці перешкоди", - пояснює "Апострофу" експерт напряму "Освіта" Українського інституту майбутнього Микола Скиба.
Тобто, всі хто хотів, уже прийшли в Україну. А чому ж не прийшов Гарвард?
"Та тому, що інтересу у умовного Гарварда в цьому немає, - запевняє Микола Скиба. - Коли університет залучає студентів з інших країн, він розуміє, що потрібно створювати економічний ефект. А цей ефект досягається, коли люди приїжджають на територію країни університету і живуть там, знімають житло, харчуються, користуються послугами. Крім того, до студентів можна придивитися і зробити комусь пропозицію залишитися жити і працювати. Тому великого резону відкривати філії в інших країнах, чесно кажучи, немає. Якщо тільки мова не йде про так звані "фабрики дипломів", які є і в Європі, і які працюють під маркою того, що це університет з ЄС з дипломом європейського зразка. Але зараз на це вже мало хто ведеться, адже з'явилася дистанційна освіта і є можливість дистанційно навчатися в Гарварді, не виїжджаючи зі свого міста".
Що ж змінить в такому разі дозвіл уряду, який так пафосно був поданий під соусом європейської інтеграції. Швидше за все, зовсім нічого.
"Радикально цей документ не створює якоїсь нової ситуації", - зазначає Квіт.
"Це можна порівняти з фінансуванням української економіки зарубіжними інвесторами. Ми бачимо дуже багато спроб українських урядів і президентів залучити інвесторів в Україну, але не бачимо результатів цього залучення", - додав Лікарчук.