10 років тому промова Володимира Путіна на Мюнхенській конференції з безпеки стала передвісником агресивної політики Росії. У 2017 році, після воєн в Грузії і Україні, вторгнення в Сирію, російська агресія є вже предметом аналізу. Пов'язані з РФ виклики західній архітектурі безпеки — одна з головних тем мюнхенського форуму. Путін, як і минулого року, проігнорував цю подію. Зате український президент відвідає конференцію. Для нашої країни Мюнхен — це ще один шанс обговорити проблематику Мінських домовленостей.
Гості Мюнхена
Сьогодні, 17 лютого, в столиці Баварії відкривається триденна 53-тя Мюнхенська конференція з безпеки. Вона проводиться з 1962 року і вважається одним з найважливіших щорічних міжнародних форумів і найважливішим — в сфері міжнародної безпеки. У ній мають взяти участь понад півтисячі політиків, підприємців, науковців і правозахисників. У їх числі, як очікується, буде і канцлер Німеччини Ангела Меркель, генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг, генсек ООН Антоніу Гутерріш, голова Європейської ради Дональд Туск, глава європейської дипломатії Федеріка Могеріні, міністри закордонних справ та оборони Великої Британії, Німеччини, Франції.
На конференцію запросили і нового президента США Дональда Трампа. Втім, організатори ще раніше визнали, що глава Білого дому навряд чи збирається відвідати її. Саме в Мюнхені може відбутися перша зустріч Меркель з представниками Вашингтону. На конференції очікують віце-президента США Майкла Пенса, держсекретаря Рекса Тіллерсона, главу Пентагону Джеймса Меттіса і міністра національної безпеки Джона Келлі. Крім того, форум відвідає делегація членів Конгресу США.
Україну на Мюнхенській конференції з безпеки представлятиме президент Петро Порошенко. Росію — міністр закордонних справ Сергій Лавров. Ще в грудні стало відомо, що Володимир Путін проігнорує черговий міжнародний форум.
Петро Порошенко зустрінеться як мінімум з Майком Пенсом, Йенсом Столтенбергом і президентом Польщі Анджеєм Дудою. На 18 лютого запланована зустріч міністрів закордонних справ "нормандської четвірки", на яку представників України, Росії та Франції запросив новий глава МЗС Німеччини Зігмар Габріель. У четвер Лавров вже розмовляв з Гібріелем в німецькому Бонні, де 16-17 лютого проходить зустріч міністрів закордонних справ "Великої двадцятки". Вчора Лавров провів і формальні переговори з Рексом Тіллерсоном.
У Москві не приховували, що мають певні сподівання, пов'язані з форумом у Мюнхені. Заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков зізнався, що Росія збирається скористатися можливістю для контакту з високопоставленими американськими чиновниками. Свою зустріч з Лавровим анонсував і Столтенберг, наголосивши на важливості збереження діалогу з РФ. Крім цього, глава МЗС РФ проведе переговори з верховним представником ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федерікою Могеріні, а також з колегами з Туреччини та Словаччини, президентом і главою МЗС Хорватії, міністром оборони Ізраїлю та іншими політиками.
Порядок конференції
Головні теми Мюнхенській конференції — війна на Донбасі, Мінські домовленості, санкції проти Росії, відносини Заходу з Росією та ЄС — з США за Дональда Трампа, Brexit, співпраця країн ЄС в сфері безпеки і оборони, боротьба з тероризмом, ситуація на Близькому Сході, на Корейському півострові та інші. Вперше на Мюнхенській конференції з безпеки відбудеться спеціальний український захід, де обговорять можливі гарантії для України у сфері безпеки з боку її західних партнерів. Його, як і "український сніданок" в Давосі, організувала команда олігарха Віктора Пінчука.
Цього тижня один важливий захід перетікає в інший. Зустріч міністрів "двадцятки" вже нами згадувалася. А 15-16 лютого в Брюсселі пройшла Рада міністрів оборони країн НАТО, головною метою якого було зрозуміти, чого чекати від американців. Напередодні зустрічі Столтенберг розповів про підвищення витрат країн Північноатлантичного альянсу на оборону — в минулому році країни ЄС і Канада збільшили витрати на 3,8% або $ 10 млрд. І все-таки в перший день ради глава Пентагону Джеймс Меттіс, хоча і підтвердив прихильність США НАТО, погрожував партнерам по об'єднанню відмовою Штатів від частини своїх зобов'язань, якщо ті не збільшать власні оборонні бюджети до необхідного показника в 2% ВВП.
Очевидно, однією з тем для дискусій може стати і роль НАТО в боротьбі з тероризмом, адже раніше Вашингтон наполягав на необхідності того, щоб Північноатлантичний альянс брав на себе і такі обов'язки.
Третій рік поспіль організатори за кілька днів до Мюнхенської конференції публікують доповідь, над якою повинні подумати учасники форуму. У 2015 році експерти конференції аналізували виникнення війни в Україні та розширення "Ісламської держави", а роком пізніше — міграційну кризу у Європі і поглиблення конфлікту в Сирії. Цього року доповідь на 90 сторінок має назву "Пост-правда, пост-Захід, пост-порядок?" У передмові авторства керівника конференції, відомого німецького дипломата Вольфганга Ішингера міститься теза, що світ переживає часи найбільшої нестабільності з часів Другої світової війни.
Серед викликів для людства в доповіді згадуються загроза з боку ісламістів, антиліберальних сил і популістських рухів, маніпуляція інформацією, яка несе загрозу ліберальної демократії, а також ситуація з безпекою в Європі, на Близькому Сході і в Тихоокеанському регіоні. На думку Ішингера, країни Заходу продемонстрували, що не хочуть і не здатні долати масштабні кризи, і краще за все це видно по ситуації в Сирії.
Занепокоєння аналітиків викликає як Росія, так і США з новим президентом. Для викладання свого бачення ситуації у світі автори використовували терміни "вісь страху" і "геополітична рецесія", які означають прихід авторитарних урядів і зростання популярності ізоляціонізму, націоналізму і популізму.
У контексті ситуації на сході України, автори доповіді наводять слова заступника начальника спеціальної Моніторингової місії ОБСЄ Олександра Хуга, що конфлікт "далекий від заморожування". Вони додають, що все більше політиків розмірковують про перегляд європейських санкцій проти Росії. "Для українців і решти Європи 2017 рік — з майбутніми виборами в найбільших європейських країнах і новою адміністрацією США — буде критичним", — констатується в доповіді.
Експерт фонду "Майдан закордонних справ" Олександр Хара поділився з "Апострофом" думкою, що питання європейської безпеки будуть головними на конференції в Мюнхені: "Насамперед Росія як така. Також, природно, міжнародний тероризм та інші речі. Крім того, що там будуть зібрані досить представницькі делегації європейських держав, треба не забувати, що там будуть і віце-президент Сполучених Штатів і міністр оборони. Звичайно, вони додадуть цій дискусії глобального тону ".
І хоча Лавров, який представляє Росію, намагатиметься представити на конференції своє бачення міжнародних справ і вплинути на думки присутніх, навряд чи йому це вдасться. "Я не думаю, що ті, хто там зберуться, мають хоч якісь ілюзії з приводу негативної ролі Росії", — зазначив Хара.
"Думаю, на конференції більшість людей розглядають Росію все-таки як загрозу", — погодився німецький політолог, старший науковий співробітник Інституту євро-атлантичного співробітництва в Києві Андреас Умланд.
Користь конференції
Напередодні форуму згадують і знамениту мюнхенську промову Володимира Путіна. Вона прозвучала якраз на конференції з безпеки 2007 року, і тоді Путін виклав свою думку з приводу існування системної кризи безпеки в Європі і згубність однополярного світоустрою. Путін критикував США і політику НАТО щодо розширення на схід, нібито спрямовану проти РФ. Росію Путін тоді назвав одним з "нових центрів світового зростання", поряд з Китаєм, Індією і Бразилією.
ЗМІ і західні політики назвали цей виступ найжорсткішим після завершення Холодної війни, порівнювали його з Фултонською промовою Вінстона Черчилля в 1946 році. Проте цей сигнал не був належним чином сприйнятий світовими лідерами, російська політика не отримала відсіч, і це призвело до війни в Грузії і Україні.
Ось що пише про значення тієї промови відомий російський публіцист, керівник програми Московського центру Карнегі Андрій Колесников: "Все, що було сказано в Мюнхенській промові 10 років тому, лягло в основу політики третього терміну Володимира Путіна. Реалізація ідей в Мюнхенській промові була відкладена через об'єктивні причини: була взята пауза на період правління Дмитра Медведєва, що створила ілюзії вестернізації Росії. [...] до повної свободи рук — приєднання Криму — ще потрібно було дожити. Але з Мюнхена почалася свобода слів. [...] Путін мав низку образ і немов би чекав розради і запевнень в цілковитій повазі. Ефект вийшов зворотний, але і варіант Б прораховувався: не хочете— не треба, Росія з фрагмента Заходу перетвориться в надсуверенний острів. Цього дня Путін втратив Європу і, мабуть, весь Захід. І, судячи з того, що сталося потім, він особисто для себе вирішив, що вільний у своїх діях: якщо не вийшло стати світовим лідером за західними правилами, він стане світовим лідером за своїми власними правилами".
Також згадавши ту пам'ятну промову російського лідера і наголосивши на важливості Мюнхенській конференції, Андреас Умланд порівняв цей майданчик зі Світовим економічним форумом у Давосі. Тільки якщо в швейцарському містечку обговорюються в першу чергу економічні питання, в столиці Баварії акцент роблять на політиці безпеки.
"Звичайно, ніякі конкретні рішення не приймаються, але це престижна платформа, де можна комунікувати, представляти якісь плани, нові ідеї, які, може, на офіційних зустрічах поки не обговорюються. І тут немає таких суворих дипломатичних обмежень" , — пояснив Умланд.
Логічно, що головним питанням з української сторони в Мюнхені буде загострення на Донбасі в районі Авдіївки. Старший аналітик Міжнародного центру політичних досліджень Анатолій Октисюк вважає, що Петро Порошенко буде намагатися добиватися від європейців формування єдиної позиції щодо виконання Мінських домовленостей. Для цього український президент може погрожувати введенням воєнного стану на сході України.
"Мені здається, саме на цій конференції Порошенко визнає неефективність самого формату [Мінських домовленостей]. Швидше за все, вони будуть говорити, що цей формат не працює, і необхідно шукати якісь інші моделі поведінки", — припустив Октисюк. До сих пір, як відомо, українське керівництво підкреслювало, що Мінські домовленості — єдиний шлях завершення війни на Донбасі.
А оскільки Мюнхенський формат передбачає, що політики висловлюють програмні зовнішньополітичні тези, варто очікувати і того, що президент України буде просити про розширення санкцій проти Кремля, додає Октисюк. Для Порошенка візит до Мюнхена важливий з точки зору його майбутньої поїздки на засідання Радбезу ООН і можливої зустрічі з Дональдом Трампом в кінці лютого. "Після цих міжнародних поїздок у Порошенка має сформуватися реальне, тверезе розуміння, наскільки змінилася геополітична ситуація", — вважає Октисюк.
"Ця платформа підійшла б для такого роду дискусій. Але це, швидше за все, звичайно, не буде робити сам Порошенко. Зовсім нові ідеї комунікуються зазвичай спочатку на більш низькому рівні", — сказав Умланд, відповідаючи на питання, чи може український президент використовувати конференцію в Мюнхені, щоб запропонувати варіанти вдосконалення Мінських домовленостей або їх альтернативу.
Втім, Хара сумнівається, що Порошенко може розповісти західним партнерам України "щось таке, чого вони не знають". "Також навряд чи він там буде критикувати і намагатися переформатувати "Мінськ", оскільки його мантру про безальтернативність повторюють всюди: всі говорять, що це єдиний шлях конфлікту, як вони це називають", — вважає Хара.
Для України Мюнхенська конференція важлива насамперед можливістю зустрітися з американцями. Але, знову ж таки, у Києва обмежений арсенал в плані пропозицій: "Є певні репутаційні витрати, нас критикують за реформи, корупцію та інші речі. Що Порошенко може запропонувати, крім обіцянок, мені складно сказати", — зазначає Хара.
