У Німеччині відзначили річницю дня перемоги, проте без наслідків російсько-української війни не обійшлося: у Берліні заборонили святкування з українською і російською символікою. Мало того: безкарність росіян у Берліні виявилася повною - навіть після того як вони напали на групу українських журналістів та побили їх, німецька поліція ніяк не відреагувала на це. Про те, в чому абсурд заборони української символіки на святкуванні перемоги над нацизмом та чи відповість за це влада Берліну, "Апострофу" розповів асоційований науковий співробітник Інституту європейської політики в Берліні Віктор Савінок.
Заборона української символіки на святкуванні 8–9 травня була нелогічною з двох причин. По-перше, тому що це є прирівнюванням агресора до жертви агресії. Річ у тім, що під українською символікою наші вояки захищають державу, в той час як під російською - вчиняються вбивства українських громадян, бомбардують українські міста, вчиняють інші злочини. Тому прирівнювати російську символіку до української було нелогічно.
По-друге, така заборона була нелогічною з тієї причини, що біля низки німецьких установ, в тому числі в Берліні, включно з Червоною ратушею, де засідає бургомістер і сенат Берліну, і перед будинком Палати депутатів Берліну — всюди українські прапори.Нов-таки, логіки тут нема. І лише після заяви нашого посла Мельника німецька поліція дозволила використати українську символіку протягом певного часу біля одного з меморіалів Другої Світової війни в рамках святкування 8 травня. Також ця заборона виглядала нелогічною, зважаючи на те, що Берлін прийняв близько 50 тисяч українських біженців, які були змушені залишити свої домівки через російську агресію.
До того ж, Берлін завжди позиціонував себе як місто, яке захищає права людини, різноманіття, і де живуть люди з різними бекграундами, етнічною історією і походженням. І на різних заходах Берлін підкреслює свою роль як адвоката різноманітності, та неформально позиціонує себе як чемпіона в цій справі. Але згадана заборона не збігається з таким позиціонуванням Берліну.
На додачу проблема була не тільки в тому, що була заборонена українська символіка, а й у тому, що російська символіка впродовж кількох місяців війни не потрапила під заборону. Варто лише згадати скандал із російським автопробігом, який трапився у Берліні тоді, коли ми всі дізналися що росіяни зробили у Бучі. Ці автопробіги з російськими прапорами, "Катюшею" з автомагнітол, та з наліпками "Z", проїжджали по місту, в тому числі повз вокзал, куди прибувають українські біженці. Тоді українська влада звернулася до місцевої влади Берліну з проханням накласти заборону не лише на ці символи "Z" та "V", а й заборонити російські прапори, "георгіївську стрічку".
Однак тоді місцева влада заявила що у використанні російських прапорів немає нічого кримінального, і це є одним з виявів свободи думки. І хоча других таких скандальних російських автопробігів після 3 квітня не було, проте були інші заходи, в тому числі біля Бранденбурзьких воріт, де демонструвалися і російські прапори і прапори "республік", однак за це німецька поліція не штрафувала і не просила прибрати цю символіку. Але ж ми розуміємо що ця символіка немає нічого спільного із тими цінностями за які виступає Берлін.
Натомість 8 травня під меморіалом в Тіргартені поліція була дуже жорсткою, контролюючи будь-які спроби демонстрації української символіки. Людей які пришли вдягнені в кольори українського прапору змушували зняти футболку чи вдягнути щось зверху, забирали українські прапорці, і так далі. Апофеозом стало згортання силоміць поліцією великого українського прапору, що був розгорнутий в парку.
Безумовно це викликало ще більше обурення в українців, зважаючи на те, як берлінська поліція себе поводила з росіянами 9 травня, коли ті пришли під меморіал в Трептов-парку зі своїми прапорами та "георгіївськими стрічками". Поліціянти, які були на місці, фактично не вживали жодних кроків щоб когось затримати чи змусити прибрати символіку з публічного простору. По суті це продемонструвало вибіркове ставлення до української громади та символіки, і водночас неформальний дозвіл на російську символіку.
До речі, 9 травня, коли українці які перебували в Трептов-парку та намагалися скаржитися поліції, приміром, на "георгіївські стрічки", то виявилося, що заборона на "георгіївську стрічку" чітко не виписана і нікого не можна змусити зняти її з себе. Після такого українського громада вирішила вийти на демонстрацію, проте до них вийшла бургомістерка Берліну, і пообіцяла що неспівмірність дій німецької поліції по відношенню до української і російської символіки буде піддано якомусь розгляду, буде проведене якесь розслідування. Потрібно тримати руку на пульсі, оскільки конфлікти між росіянами та українцями в Німеччині будуть продовжуватись.
