Зростаюча напруженість між Вашингтоном і Москвою може незабаром мати серйозний вплив на відносини США з іншими країнами. Американські законодавці, побоюючись дій Кремля в усьому світі, сподіваються вдарити Росію по найбільш болючому місцю – її оборонному та енергетичному бізнесу – через закон "Про протидію супротивникам Америки за допомогою санкцій" (CAATSA), який вводить вторинні санкції проти країн, що співпрацюють з Москвою в цих сферах. Хоча закон про санкції зіткнувся з певним опором, набуття ним чинності призведе до далекосяжних наслідків для всіх зацікавлених сторін. Про це йдеться в матеріалі приватної американської розвідувально-аналітичної компанії Stratfor, який є в розпорядженні "Апострофа".
Цей аналіз був опублікований на Stratfor Worldview, платформі геополітичної розвідки.
Новий процес
Аналітики Stratfor нагадують, що вторинні санкції не є новими для зовнішньої політики США. Вашингтон застосовував такі заходи проти Ірану до підписання ядерної угоди в 2015 році, щоб Тегеран змінив свою поведінку. Але Росія, на відміну від Ірану, може похвалитися надійними енергетичними зв'язками з Європою та Китаєм, а також зв'язками в оборонній сфері з багатьма державами. Вторинні санкції проти Росії, передбачені CAATSA, можуть вплинути на відносини Штатів з цими країнами.
Відповідно до CAATSA, будь-які компанії та фізичні особи з третьої країни, які укладають велику угоду з російським оборонним або розвідувальним сектором, будуть покарані. "Компанії та приватні особи можуть подати заявку на звільнення від санкцій. Проте отримання такого звільнення вимагатиме від американської влади підтвердження не тільки того, що це не зашкодить інтересам національної безпеки США, але й того, що Росія доклала значних зусиль зі скорочення кількості й інтенсивності кібератак", - пояснюється у матеріалі приватної розвідки.
Враховуючи, що Кремль навряд чи піде на це найближчим часом, країни, які бажають продовжити торгівлю з російськими оборонним або розвідувальним секторами, можуть попросити про порядок виключення. Такий тимчасовий відступ від правил, який має максимальну тривалість 180 днів, вимагає від посадових осіб США засвідчити, що заявник істотно скорочує кількість угод із російськими суб'єктами. Але такий порядок виключення може привернути небажану увагу до країн, що займаються торгівлею з Росією, і дати Вашингтону важелі, щоб спробувати домогтися від них поступок.
Уповільнений старт
Президент США Дональд Трамп противився CAATSA, а після його ухвалення Конгресом відклав введення в дію цього закону після 29 січня, стверджуючи, що дата означає початок, а не кінець процесу. Зіткнувшись зі зростаючим тиском Конгресу, Трамп дав зрозуміти, що він почне застосовувати закон.
Президент США Дональд Трамп
"Держдеп спробував визначити, що мається на увазі під "великою угодою", і вже веде переговори з багатьма країнами про їхні відносини з Росією. Американські дипломати також намагалися спонукати країни розширити свої оборонні зв'язки з Вашингтоном, щоб компенсувати втрату російських поставок. Такі переговори дають зрозуміти, що мета CAATSA полягає не тільки в тому, щоб покарати Росію за її погану поведінку, але і в тому, щоб за можливості розширити продаж зброї США", - вважають американські аналітики.
Читайте також: В Путіна п'ять страшних проблем, новий термін стане останнім - приватна розвідка США
Тим не менше деякі провідні члени Конгресу США незадоволені прогресом в імплементації цього закону. Важливі представники демократів і деякі республіканці нещодавно попросили провести розслідування у зв'язку із затримками в застосуванні закону. Але, незважаючи на зволікання, на думку експертів Stratfor, CAATSA демонструє, що Штати як ніколи рішучі у прагненні змусити інші країни скоротити свої оборонні та енергетичні зв'язки з Росією.
Боротьба зі світовим впливом Росії
За даними Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру, Росія є другим за обсягом експортером озброєнь у світі. З 2013 по 2017 рік на частку країни припадало 22% експорту зброї у світі (на першому місці США зі 34%). У Росії також є безліч клієнтів, які купують системи протиповітряної оборони, літальні апарати, ракети, кораблі, бронетранспортери й авіаційні двигуни. Майже дві третини російського експорту йдуть в Азію, хоча Близький Схід і Африка також отримують значну частину зброї.
"Найбільш тісні відносини Росії в галузі оборони пов'язані з Китаєм, Індією та В'єтнамом, на частку яких припадає 58% російського експорту. Останнім часом Китай отримав новітнє російське обладнання, зокрема систему ППО С-400 і літаки Су-35, а Індія та В'єтнам купують і використовують російське обладнання з радянських часів. Росія підписала великі угоди про торгівлю зброєю з Індонезією й Туреччиною та веде переговори із Саудівською Аравією й Катаром про продаж системи С-400. Об'єднані Арабські Емірати теж розглядають покупку літаків Су-35. Хоча ці країни є одними з найбільших клієнтів у Росії, вони не єдині, хто може зіткнутися зі CAATSA. Такі держави, як Алжир, М'янма, Малайзія, Казахстан і Ефіопія, також можуть незабаром потрапити в скрутне становище через тісні відносини в оборонній сфері з Росією", - наголошується в матеріалі приватної розвідки США.
Можлива відповідь
Експерти аналітичної компанії Stratfor проаналізували, як введення вторинних санкцій проти країн, що співпрацюють з Росією, може позначитися на їх взаєминах зі США:
Китай
На думку аналітиків, Китай як один із найбільших покупців російської зброї буде мати найбільше труднощів із скороченням своїх зв'язків з Москвою. Відносини Китаю з Росією настільки глибокі й стратегічні, що він навряд чи зробить більш ніж символічні поступки у своїх оборонних закупівлях з Москви. А великі енергетичні проекти, такі як газопровід "Сила Сибіру" для поставок з Росії в Китай, не підлягають скасуванню.
Президент РФ Володимир Путін і перший віце-прем'єр Державної ради КНР Чжан Гаол
Індія
Москва постачає більшу частину озброєнь індійським військовим, зокрема бойові літаки, есмінці, танки й один атомний підводний човен. Ракета "БраМос" – продукт російсько-індійського співробітництва – є показником успіху індійського військово-промислового комплексу, що також має великий експортний потенціал. У Stratfor вважають, що в критичний момент Індія не пожертвує своїми відносинами з Росією. Замість цього вона спробує піти на компроміс зі США, купивши більше американських озброєнь. Незважаючи на історичні зв'язки з Москвою, Нью-Делі розширив свої військові та економічні зв'язки зі Штатами протягом останніх двох десятиліть, щоб спробувати збільшити свій вплив на світовій арені. Індія все більше покладається на США, щоб врівноважити зростання впливу Китаю в Азії. В результаті у Вашингтона більше важелів впливу на Нью-Делі, який в свою чергу більш вразливий для вторинних санкцій, ніж Пекін. Проте в довгостроковій перспективі процес введення санкцій може розпалити антиамериканські настрої в індійській оборонній системі й політичному класі.
В'єтнам
В'єтнам, чиї військові отримують майже все своє обладнання з Росії, також був більш відкритим для оборонних зв'язків зі США, оскільки Штати в 2016 році зняли ембарго на продаж летальної зброї Ханою. Незважаючи на це, зв'язки В'єтнаму зі Штатами залишаються обмеженими. Це означає, що В'єтнам буде в більш сильній позиції, ніж Індія, в переговорах з Вашингтоном з приводу санкцій, хоча він і має більш тісні зв'язки з Росією. Але фактично CAATSA може призвести до того, що В'єтнам відмовиться від зміцнення оборонних відносин зі США, хоча б для того, щоб уникнути компромісів у майбутньому, пишуть аналітики.
Індонезія
Індонезія може вибрати будь-який шлях у зв'язках зі Сполученими Штатами, зазначають у Stratfor. Індонезійські збройні сили давно спиралися на постачальників з різних країн, зокрема з Росії, з якою вони розробляють угоду про стратегічне партнерство. За повідомленнями, в лютому Індонезія не піддалася на тиск США, які хотіли перешкодити угоді з Москвою на покупку 11 літаків Су-35. У той же час Індонезія вважає Штати основним напрямком експорту і має тенденцію бути менш наполегливою, ніж В'єтнам.
Туреччина
Здавалося б, Туреччина як член НАТО – несподівана мета американських вторинних санкцій. Але, нагадують експерти, Анкара прагне до ділових відносин з усіма країнами. Відходячи від практики поведінки всередині альянсу, Туреччина підписала угоду про придбання системи протиповітряної оборони С-400 у Росії, противника НАТО. Адміністрація Трампа зажадала, щоб Анкара зірвала угоду, що викликало ворожу відповідь з боку турецького уряду. Тепер США можуть призупинити продаж 100 літаків F-35 Туреччині. Схожа ситуація в енергетиці: Анкара кидає виклик Вашингтону в питанні газопроводу "Турецький потік" між Росією і Туреччиною, який може стати об'єктом санкцій. Якщо Вашингтон наполягатиме на своїх вимогах, Анкара може використати своє співробітництво в Сирії в якості додаткового важеля впливу на Вашингтон.
Країни Перської затоки
Саудівська Аравія, Катар та Об'єднані Арабські Емірати мають набагато менше зв'язків в оборонці з Росією, ніж зі США, з чого аналітики роблять висновок, що цим країнам буде легше скоротити військові операції з Москвою.
Німеччина
Що стосується енергетики, один з найближчих союзників США - Німеччина - також опиниться під прицілом американських санкцій. Великі європейські енергетичні компанії, такі як Royal Dutch Shell, Uniper, OMV і Engie, можуть постраждати через їхню фінансову участь у "Північному потоці-2", спірному газопроводі з Росії до Німеччини (в обхід України, - "Апостроф"). Німеччина, яка публічно засудила положення CAATSA щодо "Північного потоку-2", має всі можливості, щоб протистояти вимогам США, завдяки своїй позиції великого глобального гравця. Тим не менш, підкреслюють експерти Stratfor, сильні економічні зв'язки зі США також роблять Німеччину вразливою для обмежувальних заходів Штатів.
Труби для "Північного потоку-2"
Ризики та результати
Вторинні санкції є частиною широкої стратегії США щодо противника, суть якої в нав'язуванні своїх законів іншим країнам, зазначається в матеріалі приватної розвідки.
"Більшість країн розглядають енергетику і оборону як чутливі сфери, в яких ринкова динаміка поєднується зі стратегічними міркуваннями. Однак оборонні зв'язки, зрозуміло, вимагають більш тонкого підходу, ніж енергетичні. Переговори про ціну часто затягуються, і для завершення угоди можуть знадобитися роки. Більше того, будь-яка велика система озброєнь вимагає контрактів на технічне обслуговування, запасні частини та модернізацію. Надійність постачальника – це величезна проблема, як і передача технологій та спільне виробництво. Отже, переорієнтація основних оборонних відносин може бути дуже руйнівною для імпортера", - пишуть експерти.
Процес введення санкцій відповідно до CAATSA дуже амбітний. Якщо це вдасться, на думку аналітиків Stratfor, винагородою для Вашингтона буде ні що інше, як зміна поведінки Росії або обмеження її впливу на міжнародній арені. Але це також має свої ризики. "У сучасному світі середні держави стають все більш агресивними і відмовляються прив'язуватися до якоїсь однієї великої держави. Орієнтація США на інструмент вторинних санкцій може врешті-решт призвести до неприємних наслідків, якщо вони не будуть обережні", - підсумовують автори матеріалу.
