Наша співпраця з іноземними партнерами тепер включає обмін інформацією, тому я перестав писати великі звіти, бо є обмеження — що можна писати, а що ні. Це впливає і позитивно, і негативно. Позитивно — бо всі наші дії стали більш ефективними та скоординованими. Негативно — бо мої соцмережі втратили аудиторію: зникли пости, які давали регулярні «дози дофаміну» читачам.
Отже, останній тиждень ми обговорюємо різке збільшення дефіциту бюджету оркостану. На жаль, це спричинило велику хвилю оптимізму в українських колах. Незважаючи на те, що новини самі по собі чудові, я би просив вас притримуватись позиції «стриманого оптимізму». Чому? Тут трохи деталей.
Серед економістів є кілька груп, які відстежують різні параметри економіки оркостану й спрямовують свої дії так, щоб впливати саме на них. Я належу до другої за чисельністю та впливом групи, яка таргетує CPI. Чому? Є кілька аргументів:
– головний у тому, що він напряму впливає на «худобу». Кожна «тварина», яка живе на болотах, щодня ходить у магазин і бачить, що грошей на їжу треба все більше. Хто б що не казав, але навіть на таке рабське населення це діє.
– оркостан закрив більшість макроекономічних даних, але ціни на товари повсякденного вжитку можна моніторити з відкритих джерел. Тож можна оперувати неспотвореними даними в реальному часі. Більше того, програми лояльності — одна з найменш захищених частин ринку рітейлу: там постійні витоки, злами й навіть (як не дивно) деякі публікації. Це дає можливість не тільки відстежувати ціни, а й аналізувати структуру споживання. А це не менш важливо.
– CPI — це показник, який люди бачать власними очима, а не читають у газетах. Це фактично «індекс холодильника». Ми знаємо, що одна з ознак суверенітету — це валюта. А гроші виконують кілька функцій, і дві головні — засіб розрахунку та засіб накопичення. Обидві функції починають працювати погано при певних порогових значеннях CPI. У нашій спільноті цей параметр коливається від 30 до 50% у річному вимірі, тобто від 0,35 до 0,5% на тиждень. Особисто я вважаю, що «злам» відбудеться на рівні 0,42–0,45% щотижня протягом 12–15 тижнів. Коли це станеться, довіри до рубля вже не буде. А це означатиме, наприклад, що які б бонуси не давали середньому орку за вступ у армію, його «орчиха» зрозуміє: зберегти ці гроші вона не зможе. Краще мати орка, який здатен щодня приносити їжу, ніж раз отримати багато грошей, які швидко знеціняться. Логіка умовна, але вона є.
- компенсувати високий CPI можна лише високою обліковою ставкою, щоб гроші дешевшали повільніше, ніж ростуть депозити. Але висока ставка душить економіку, зменшує пропозицію на ринку й тим самим знову підвищує ціни. Це новий виток CPI. Окремо варто відзначити: є пряма залежність між обліковою ставкою та затримками зарплат. Якщо підприємство притримає гроші на місяць на депозиті, керівництво заробить на відсотках, а працівники втратять суму, еквівалентну інфляції.
Отже, для мене (і не тільки для мене) CPI — дуже вдалий показник. Але як він пов’язаний із дефіцитом бюджету?
Тут складніше. Дефіцит бюджету — річ дуже важлива, і з цим треба щось робити. Є кілька основних способів:
– Найпростіший — надрукувати гроші. Але, попри великий дефіцит, ми не бачимо різкого зростання грошових агрегатів М. Тобто гроші не друкують. Бо це прямий удар по CPI.
– Підняти курс рубля. Тоді експорт даватиме більше рублевих надходжень. Але щоб компенсувати таку діру в бюджеті при стагнуючому експорті, курс треба сильно розігнати. А економічна наука каже: кожні +10% до курсу рубля — це приблизно +2% до інфляції (CPI). Тобто, щоб закрити діру, треба підняти курс на 20–25%, із цілком зрозумілими наслідками. Плюс це одразу б’є по вартості імпорту. А він, який би не був, існує. Це ще один прямий удар по CPI.
– Скорочення видатків бюджету. Війна — «святе», тому різати можна тільки соціальні витрати. Це прямо не вплине на CPI, але знизить рейтинг кабаєва й одразу вдарить по обсягах і структурі споживання.
Вплив на CPI буде з лагом.
Тобто, щоб побачити ефект дефіциту бюджету на CPI, треба дочекатися, які інструменти застосовує економічний блок болот. А ми це побачимо, бо ключові індикатори відкриті й приховати їх неможливо: курс публічний, агрегатори також.
Є й чинники, що впливають на сам дефіцит:
– спад економіки зменшує податкові надходження,
– основний експорт — нафта та газ — під тиском обсягів і цін (особливо з дисконтом). Європу відрізали (хоча СПГ дає норм обсяги), Індія має проблеми, Китай тисне на знижки, США та ЄС давлять на «тіньовий» флот,
– «компактний урожай» зменшив прибутки.
Також є фактори, що б’ють по CPI напряму: ціна пального й урожай.
Але треба враховувати: різке збільшення дефіциту може бути й методологічним — передоплати, технічні зсуви, флуктуації, як це вже траплялося.
Отже, мій висновок: економічні процеси на болотах викликають у мене обережний оптимізм. Вони безумовно матимуть наслідки. Але наскільки критичними вони будуть для економіки, соціальної сфери й особливо для CPI — треба дивитися наступні 3–4 місяці.
Джерело: facebook.com/dennydov
